Поняття суспільства в різних науках

Антропологія

Наука має на увазі поділ людських спільнот виходячи з методів, за допомогою яких вони забезпечують себе засобами для існування. Так, все суспільство поділяється на 6 основних груп:

  • Сільськогосподарська. Тут теж є поділ на 2 типу – складний і простий. У першому випадку люди повноцінно і активно займаються сільським господарством, у другому – рослинництвом;
  • Пасторальна (розведення худоби);
  • Постіндустріальна (високопродуктивна промисловість, інноваційні технології);
  • Господарсько-культурна (слабкий рівень економічного і соціального розвитків);
  • Індустріальна (науково-технологічний прогрес, машинне виробництво);
  • Кочове (кочовий вид господарства).

Визначення суспільства в соціології

Товариством в даній науці прийнято називати соціальну організацію країни, яка виступає гарантом спільної життєдіяльності її членів.

Це складова матеріального світу, певна форма взаємовідносин і взаємозв’язків, яка в процесі своєї життєдіяльності розвивається історично. Критеріями суспільства, з точки зору соціології, є:

  • Комплексність. Суспільство підтримує і відтворює власні структурні одиниці в наступних поколіннях, а також включає до свого складу нових членів;
  • Автономність. Воно має здатність незалежного функціонування, самостійно забезпечуючи себе життєдіяльність;
  • Всеохоплюючий характер (універсальність);
  • Наявність чітких меж території, яка виступає в якості матеріального оплоту для взаємозв’язків, що виникають в її межах.

Суспільствознавство

У цій науці конкретного визначення суспільства не існує, оскільки вона являє собою синтез багатьох наук, наприклад, соціології, психології, історії. За основне поняття береться таке визначення:

група людей, які об’єдналися для досягнення будь-яких цілей або згідно із загальними інтересами (приклад: союз письменників, співтовариство колекціонерів, група в соціальних мережах).

Також в суспільствознавство поширене і визначення, згідно з яким:

суспільство є певним періодом історичного розвитку конкретної народності чи людей, які проживають на чітко позначеній межами (державними, географічними) території.

Закінчити розповідь хотілося б цікавим і ємним за своєю суттю висловлюванням видатного німецького економіста, соціолога і філософа IX століття. Звучить воно так:

за своєю природою людина – істота суспільна, а це значить, що розвинути в повній мірі свою справжню природу він здатний, тільки перебуваючи в суспільстві, будучи його невід’ємною частиною, а про ступінь сили його справжньою природи необхідно судити по силі не окремо взятих індивідів, а всієї спільноти в цілому.

Посилання на основну публікацію