1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Суспільствознавство
  3. Політичний режим

Політичний режим

Держава як організація політичної влади, з одного боку, і суспільство, населення країни, з іншого боку, нерозривно пов’язані. Засоби і форми, за допомогою яких держава впливає на суспільство, здійснюючи свою владу, а суспільство, в свою чергу, впливає на державу, визначають політичний режим. Найчастіше виділяють три типи режиму: авторитарний, тоталітарний і демократичний.

Авторитаризм (від лат. Auctoritas – влада, вплив). Історія людства дає багато прикладів авторитарних держав. Це і східні деспотії, і тиранії Стародавнього світу, і абсолютні монархії Середньовіччя. У сучасному світі до держав цього типу відносять Чилі періоду правління Піночета, Іран і ряд інших країн. Авторитарну державу суворо централізовано, влада сконцентрована в руках однієї людини або в одному органі. Тому роль парламенту (якщо він є), інших представницьких органів дуже незначна. Опозиція, якщо вона і допускається, перебуває під суворим контролем державних органів, у разі найменшої загрози з її боку правлячого режиму її діяльність безжально присікається, а політичні противники нерідко фізично знищуються. Однак повного контролю за внеполитических сторонами життя людей (економічні відносини, духовне життя) немає.

Тоталітаризм (від лат. Totalis – весь, цілий, повний). Більшість дослідників вважають, що цей нелюдський режим – породження XX ст., Так як саме в новітній час з’явилися кошти і можливості для повного (тотального) контролю державних органів за всіма і кожним. У своєму романі «1984» англійський письменник Дж. Оруелл, описуючи життя людей в подібній державі, згадує, зокрема, якийсь прилад під назвою «телескрін». Він знаходиться в кожному будинку і дозволяє відповідним «органам» відслідковувати всі обставини приватного життя людей. Природно, тирани минулого і мріяти не могли про такі можливості.

У реальних умовах подібний всеосяжний контроль і придушення всякої індивідуальності досягалися, звичайно, не за допомогою «телескрінов». Для цих цілей використовувалися інші, але не менш ефективні засоби. Одне з них – насадження єдиної ідеології, «що обґрунтовувала» необхідність і переваги встановленого режиму, існування яких-небудь інших теорій і поглядів не допускалось. Характерною рисою тоталітарного суспільства є повна безконтрольність вищого керівництва (вождя, партійної верхівки), яке, зосередивши в своїх руках всю владу, ні перед ким не несе відповідальності за прийняті рішення. Підтримується встановлений порядок за допомогою потужної каральної системи, масового терору проти населення, який спрямований не стільки на виявлення ворогів режиму, скільки на залякування людей, придушення їх вільної волі.

Сумними прикметами тоталітаризму відзначено нещодавнє минуле Німеччини, Італії (фашистський режим), СРСР (епоха сталінізму).

Демократія (від грец. Demos – народ і cratos – влада). Грунтовна розмова про демократичною формою правління і організації життя суспільства ще попереду. Зараз же відзначимо її найбільш суттєві риси. Передусім джерелом влади визнається народ, який здійснює її головним чином через своїх виборних представників. Ось чому в умовах демократії таке значення надається організації та проведення виборів при їх неодмінному змагальному (не менше двох кандидатів на місце) характері на основі багатопартійності (наявність різних партій дозволяє повніше враховувати і виражати інтереси окремих груп населення). Демократичному режиму притаманні політична свобода громадян (право голосу, свобода слова, свобода отримання інформації, право перебування на державній посаді, право вільних виборів, створення політичних організацій, включаючи політичні партії, і ін.) І рівність усіх перед законом.

На закінчення підкреслимо, що при всіх недоліках, які притаманні і цьому режиму, він єдиний з розглянутих створює умови не тільки для впливу держави на суспільство, а й для впливу народу на владу.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Людина не раб обставин