Особистість — соціальна сутність людини

Проблема вивчення людської особистості завжди цікавила вчених, філософів, письменників. Є різні точки зору з цього питання. Розберемося, що таке людина і що його відрізняє від тварин, і вивчимо тему з суспільствознавства «Особистість – соціальна сутність людини».

Людина – біосоціальна істота

Людина поєднує в собі природні та соціальні риси. Саме це поєднання забезпечує йому можливість не тільки існувати, задовольняючи свої природні потреби, а й вибудовувати відносини з іншими людьми, реалізовувати себе в тій чи іншій сфері.

До біологічних відносять:

  • тіло людини, мозок;
  • інстинкти;
  • біологічні потреби: в їжі, сні, житло.

До соціальних відносять:

  • мова, мислення, вміння людини;
  • потреба в спілкуванні;
  • потреба в отриманні нових знань.

Існують різні точки зору про поєднання природного і соціального начал в людині:

  • ці якості протиставлені один одному;
  • знаходяться в нерозривній поєднанні.

Зараз все більше дослідників приходять до висновку, що для нормального існування людини необхідні і біологічні, і соціальні властивості, і тільки їх поєднання формує людину як особистість.

Називаючи людину особистістю, як правило, мають на увазі його соціальні якості. Соціальна сутність людини виявляється у взаєминах з іншими людьми і наявності у нього особливих ролей, які він активно реалізує, беручи участь в суспільному житті.

Перший підхід – розглядати особистість як активного учасника відносин, прагне пізнавати світ і себе.

Другий підхід – розглядати особистість за допомогою набору ролей.

До таких ролей відносяться:

  • батько;
  • дитина;
  • працівник;
  • покупець;
  • пішохід;
  • водій та інші.

Виконання тих чи інших ролей неможливо без зв’язку з іншими людьми. Те, як вони виконуються, залежить не тільки від особливостей характеру людини, але і від історичної епохи, в яку він жив.

В Україні відносини в родині в 19 і в 21 століттях сильно відрізняються: в дореволюційний період головним принципом було беззаперечне підпорядкування главі сім’ї, повсюдно використовувалися тілесні покарання для дітей, строго дотримувалися традиції. Зараз на перший план вийшло взаєморозуміння, співпрацю в сімейних відносинах, любов, підтримка, рівні можливості кожного члена на самореалізацію.

Також змінилася роль жінки: якщо в минулому вона займалася веденням домашнього господарства, вихованням дітей, то в сучасних умовах метою багатьох жінок стала кар’єра, тобто професійне становлення.

Самореалізація і самосвідомість

Дані поняття позначають важливі для особистості процеси.

Самосвідомість – це розуміння людини своєї ролі, себе як особистості, здатності приймати самостійні рішення, вступати в стосунки і бути відповідальним за свої дії.

Самореалізація – досягнення людиною поставлених цілей, втілення ідей, максимальне додаток здібностей, яке допомагає бути успішним в обраній діяльності, отримати бажаний статус.

Що ми дізналися?

Біологічні і соціальні якості людини нероздільні. Тіло, здоров’я, інстинкти дозволяють людині жити, бути біологічною істотою. Соціальні риси, такі як потреба в спілкуванні, отримання нових знань, визнання суспільства, роблять людину особистістю. Бути особистістю – означає брати участь у суспільному житті, виконуючи особливі ролі, реалізуючи свій творчий хист, дотримуючись встановлених норм і правил. Виконання особливих функцій в суспільстві завжди було притаманне людині, але з часом ролі та їх особливості змінювалися.

Посилання на основну публікацію