Особистість і політика

1. Чим визначається і в чому полягає правовий статус особистості в державі?

Правовий статус особистості – сукупність прав і свобод, обов’язків і відповідальності особистості, що встановлюють її правове становище в суспільстві. Правовий статус особистості визначається нормами Конституції, законами та підзаконними актами. Суддя, військовослужбовець, студент, почесний громадянин – все це приклади конкретного правового статусу, від якого залежить правове становище тієї чи іншої особи. Це правове становище характеризується певним набором прав і обов’язків.

2. Як ви розумієте патріотизм?

Патріотизм – це любов до Батьківщини. Є невід’ємною стороною зрілої політичної культури особистості і проявляється в глибокому почутті любові до Батьківщини, готовність служити їй, захищати її. Патріот підпорядковує своє життя інтересам своєї батьківщини. В основі патріотизму лежить властиве практично кожній людині шанування місця свого народження, місця постійного проживання як своєї батьківщини, відданість їй до кінця свого життя, любов і турбота про цю землю, повага місцевих традицій. Залежно від рівня розвитку громадянської свідомості людини, його батьківщина – це або його будинок, вулиця, селище, місто або всі його вітчизну, вся країна, в якій він народився і виріс.

3. Якими особистісними якостями, з вашої точки зору, повинен володіти політичний лідер?

Політичний лідер добре відчуває настрій людей, знає їхні проблеми і турботи і висуває в якості першочергових такі завдання, вирішення яких здатне згуртувати людей і веде до поліпшення їхнього життя, зміцненню становища країни на світовій арені. Політичний лідер прагне зміцнити зв’язок держави з народом. Його відрізняє здатність бачити перспективи розвитку, з’єднувати глибокі знання про суспільство з інтуїцією, яка допомагає знаходити незвичайні творчі вирішення виникаючих проблем. Якості політичного лідера кшталт високому таланту. Таланти людей не даються в готовому вигляді від народження. Лідерів потрібно ростити, їм потрібно допомагати розвивати здібності, долати недоліки.

4. Що таке політична культура?

Політична культура – частина загальної культури та успадкування, що включає історичний досвід, пам’ять про соціальні та політичні події, політичні цінності, орієнтації та навички, що безпосередньо впливають на політичну поведінку. Політична культура є одним з основних понять порівняльної політології, що дозволяють проводити порівняльний аналіз політичних систем світу.

5. Л.Д. Троцький 25 березня 1935р. записав у щоденнику: «Якби в Петрограді не було ні Леніна, ні мене, не було б і Жовтневої революції». Чи згодні ви з цим твердженням?

6. Проведіть дискусію на тему: «Сучасний політичний лідер – хто він?»

Вивчення лідерства має безпосередню прагматичну спрямованість. У першу чергу, воно служить розробці методів ефективного керівництва, а також відбору лідерів. У країнах Заходу створені різноманітні психометричні і соціометричні тести і методики, які успішно використовуються на практиці. У сучасному суспільствознавстві існує кілька підходів до визначення політичного лідерства. Можна виділити наступні з них: 1. Визначення лідерства як впливу на інших людей. Лідерство – це вплив, авторитет, влада і контроль над іншими. Однак не будь-який вплив забезпечує лідерство. Для нього характерні щонайменше три особливості:

– По-перше, щоб вплив був постійним. До політичним лідерам не можна зарахувати людей, що зробили хоча й велике, але разове вплив на політичний процес, історію країни.

– По-друге, керівне вплив лідера має здійснюватися на всю групу, організацію, суспільство. Відомо, що всередині будь-якого великого об’єднання існують декілька або навіть безліч центрів локального впливу. Причому постійного впливу з боку членів групи піддається і сам лідер. Особливістю політичного лідера є широта впливу, його поширеність на всі об’єднання.

– По-третє, політичного лідера відрізняє явний пріоритет у впливі. Відносинам лідера і послідовників притаманне нерівність у взаємодії, однозначна спрямованість впливу від лідера до членів групи. 2. Лідерство – це управлінський статус, соціальна позиція, пов’язана з прийняттям владних рішень, це керівна посада. Така інтерпретація лідерства випливає з структурно-функціонального підходу, який передбачає розгляд

Посилання на основну публікацію