Навіщо економіці держава?

Дискусія про роль держави в економіці має тривалу історію. До XX в. панувала думка, що держава повинна якомога менше «правити» економікою. Правда, йому все ж відводилася деяка роль то «нічного сторожа» капіталізму, то «піклувальника суспільного інтересу». Але лише в XX столітті держава стала необхідною частиною самої господарської системи.

Ще у XVIII столітті А. Сміт визначив такі основні функції уряду: забезпечення національної оборони; відправлення правосуддя; організація громадських робіт, невигідних для приватного підприємництва, але необхідних громадянам; освіту юнацтва; збір податків для оплати потреб держави. Ці функції і сьогодні ніхто не оспорює. Але з’являються і нові функції, багато в чому пов’язані з тим, що наше століття приніс такі складні і масштабні проблеми, з якими під силу впоратися лише державі, здатному об’єднати зусилля всіх громадян.

Як бути з дедалі більшим забрудненням навколишнього середовища, масовим безробіттям, економічними кризами? Боротьбу з цими «економічними видами зла» і покладають все частіше на державу.

Предметом багатовікових спорів є також питання про форми втручання держави в ринкові відносини. Як ми з’ясували в попередньому параграфі, в ринковій економіці роль регулятора виробництва, розподілу, обміну та споживання грає сам ринок. Саме він диктує, що, як і для кого виробляти. Чи означає це, що в країнах з ринковою економікою держава не втручається в господарське життя суспільства?

У країнах Західної Європи і США до кінця XIX в. держава майже не втручалася в економічні процеси. Проте з часом вільна конкуренція призвела до появи великих фірм, які почали контролювати цілі галузі (такі фірми називаються монополіями) і нав’язувати ринку високі, вигідні їм ціни. З’явилася потреба у захисті економічних інтересів підприємців і споживачів. Вільна конкуренція призвела до крайнощів – багатства і бідності. Держава прагнула згладити економічна нерівність між людьми. Углубляющиеся проблеми навколишнього середовища також неминуче вимагали втручання держави, що встановлює правила природокористування для промислових фірм і покарання за порушення цих правил.

Ці та інші причини призвели до того, що сьогодні держава в країнах з ринковою економікою виконує набагато більше функцій, ніж називав А. Сміт.

Суперечка економістів про ступінь втручання держави в ринкові відносини триває досі. Одні стверджують, що держава повинна частково сама вирішувати проблему раціонального розподілу ресурсів. Інші вважають, що функції держави повинні зводитися до підтримки правил «ринкової гри», наприклад обмежувати владу фірм-диктаторів (монополістів) на ринку.

У підсумку дискусій стала переважати точка зору, згідно з якою держава повинна втручатися в економіку лише тоді, коли власні ринкові механізми спрацьовують погано або не працюють на користь суспільства. Основні економічні завдання, які вирішуються сьогодні більшістю держав світу, можна звести до наступних: перерозподіл доходів громадян і господарських організацій; перерозподіл ресурсів країни в інтересах суспільства в цілому; організація виробництва суспільних послуг, що надаються державою всім громадянам на рівних засадах (наприклад, безкоштовну освіту, оборона, будівництво залізниць, освітлення вулиць).

Справлятися з цими завданнями державі допомагає великий набір різних засобів, і в першу чергу механізм оподаткування.

Посилання на основну публікацію