Моральний вибір, моральний контроль

У першій частині підручника ви вже знайомилися з питаннями моралі і знаєте, що моральні правила (норми, як їх прийнято називати) дають людині зразок поведінки. Але правил багато, вони різні, і людина завжди сам вирішує, як йому слід вчинити: дотримуватися або не дотримуватися моральні норми. Інакше кажучи, як вважають багато мислителів, людина завжди має свободу вибору. У житті кожен з нас, подібно казковому богатирю, повинен постійно обдумувати і вибирати те чи інше рішення. Наприклад, у вас є два яблука, одне з них велике, красиве, інше явно гірше. До вас прийшов друг. Виникає думка: почастувати чи ні? А якщо пригостити, то яке взяти собі? Мораль – і ви це знаєте – вчить: завжди поділися з ближнім, кращий шматок віддай одному. Але є й інша, егоїстична мораль: своя сорочка ближче до тіла. Ви задумалися: як вчинити? Ось це і є вибір вчинку, або, точніше, моральний вибір.

Але випадки бувають складніше. Ось приклад. У фільмі видатного російського режисера Олексія Германа «Перевірки на дорогах» є такий епізод часів Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.). Партизани замінували залізничний міст і чекають німецький склад зі зброєю. Несподівано з-за повороту ріки випливає величезна баржа, і партизанам відкривається страшна картина: баржа забита нашими полоненими, яких охороняють фашистські автоматники; очевидно, людей везуть до таборів смерті.

І в той самий момент, коли баржа опиняється під мостом, зверху на нього влітає німецький склад зі зброєю … Підривати або не вибухають? Якщо підірвати, все це впаде на нещасних людей і вигубить. А якщо не підривати – зброя піде на фронт, та й наказ командування буде порушений. Командир загону категорично проти вибуху. А комісар, у якого фашисти розстріляли всю сім’ю, вимагає негайно виконати наказ. Виникає важкий моральний конфлікт …

Ось вам ситуація дуже складного і відповідального морального вибору. Подумайте про неї самі. Ми не даємо відповіді. Не поспішайте і ви. Тільки не випускайте з уваги: по-перше, цілі, заради яких вів наш народ визвольну боротьбу; по-друге – гуманістичні принципи моралі.

А хто контролює, оцінює наш моральний вибір?

Ваша відповідь може бути таким: навколишні люди – громадська думка.

Це вірно, але не зовсім. Громадська думка може оцінити наш вчинок, наші дії (т. Е. Результат вибору), коли вибір вже зроблено, вчинок здійснений. Ось тоді громадську думку вирішує, який вчинок ми здійснили – добрий чи злий, чесний або безчесний, корисний або некорисний, розумний чи дурний і т. Д.

А хто ж оцінює вибір, який відбувається у нас глибоко всередині, в серці, в душі?

Є такий невидимий, але могутній і суворий внутрішній контролер – наша совість. Совість бачить і знає все, дає внутрішню критичну оцінку і нашого вибору, і наших вчинків. Перед нею, точніше, в першу чергу перед нею, нам доводиться тримати відповідь.

Слід пам’ятати, що вибір вчинку завжди має певні наслідки як для оточуючих, так і для нас особисто. А за наслідки доводиться відповідати. Вибір і відповідальність взаємопов’язані.

Ось в якому складному становищі знаходиться людина. Готових відповідей на всі випадки життя немає і не буде ніколи. Нам самим доводиться вирішувати, як вчинити, і самим же нести відповідальність за свій вибір.

Будемо пам’ятати: кожен з нас причетний до сорому і правді. У нас у всіх є надійна духовна опора – мораль. Але мораль потрібно не тільки знати, вивчати. Важливо вміти правильно діяти у відповідності до вимог моралі. А таке вміння виробляється все життя – тут не може бути зупинки. Зате, як вчить мудрість, жити за законами моралі практичніше, ніж порушувати їх, бо в іншому випадку втратиш набагато більше, ніж придбаєш. Тому кожному з нас у житті потрібна моральна культура, яку можна виробити тільки своїми власними духовними зусиллями. Про все це – про совість і моральний вибір, відповідальності і моральної культурі – ми будемо ще докладно говорити.

Посилання на основну публікацію