Когнітивний дисонанс – визначення

Як і більшість термінів психологічної науки, поняття когнітивний дисонанс звучить загадково, але приховує досить просте явище. Утворюється воно від двох слів cognitiо (дізнатися, пізнати) і dissonantia (невідповідність, «врозріз», протиріччя), що в перекладі може означати «відчути невідповідність», «відчути дискомфорт».

Давайте на прикладі. У вас є знайомий, з яким ви періодично обмінюєтеся привітаннями? Уявіть, що в цей момент ви побачите поруч з ним точну його копію (близнюка, про існування якого ви не припускали)? Ваш стан як раз можна буде охарактеризувати як когнітивний дисонанс.

Є дуже близька за змістом фраза – конфлікт всередині себе. Всі люди накладають на що відбуваються з ними і навколо них події шаблони (створюють для себе установки, моделі поведінки). Так зручно. Злам шаблону викликає стан близький з шоку або ступору. Той самий дисонанс (протиріччя, психологічний дискомфорт).

У вас буде легкий зрив (розрив) шаблону, якщо ви, наприклад, побачите жебрака, якому п’ять хвилин подали милостиню сідаючим в свій розкішний авто. Або якщо застукали милого, доброго, тихого, чемного людини горланять на свою дитину.

Апріорі перебувати в стані дисонансу людині не комфортно і він буде прагнути піти від нього (дозволити, уникнути, не помітити, проігнорувати). Наприклад, людина буде виправдовувати перед собою своє ж «погану» поведінку, щоб знизити градус внутрішнього конфлікту (щоб з цим можна було жити).

Психологічний дискомфорт також виникає, коли ми робимо для себе якийсь вибір, що впливає на подальшу долю. Вибравши одну з суперечать установок ми будемо прагнути створити умови для комфортного перебування в ній. Наприклад, вибравши неправедний шлях ми з часом знайдемо для себе виправдання, але в момент вибору ми буде відчувати когнітивний дисонанс, який постараємося якомога швидше усунути.

Ну а маючи досвід «наступання на граблі», ми буде надалі намагатися обходити стороною і не сприймати близько до серця такі ситуації, коли внутрішній конфлікт (психологічний дискомфорт) може трапитися. До того ж, ми просто звикаємо, що наше уявлення про що-небудь цілком собі може бути помилковим.

Прагнення до психологічної рівноваги

Психологічну рівновагу ми можемо відчувати тільки тоді, коли знаходимося в «зоні комфорту», ​​а уявлення про навколишній світ, які в нас закладені генетикою і вихованням, підтверджуються реальною «картинкою». Інакше кажучи, передбачуване збігається з дійсним, а бажане – з можливим.

Ми так влаштовані, що впевнено почуваємося тільки тоді, коли навколо все логічно і зрозуміло. Якщо цього не відбувається, настає неусвідомлене відчуття дискомфорту, небезпеки і тривоги.

Мозок починає працювати в посиленому режимі, обробляючи інформацію, що надходить. Мозкова активність спрямовується на те, щоб згладити цю біполярність і врівноважити ситуацію до комфортного стану (консонанса).

Посилання на основну публікацію