Класифікація ринків

Ключові слова: ринок, покупець, продавець, види ринків, ринок досконалої конкуренції, ринок монополістичної конкуренції, ринок олігополістичний, ринок монопольний, ринок монополістичний, олігополія, монополія, монопсонія, біржа.

Ринок в суспільствознавство розуміється в двох сенсах:

1) у вузькому сенсі – конкретне місце зустрічі покупця і продавця з метою обміну товарів. Наприклад, в кожному місті є свій ринок. Часто його називають Центральним ринком – це приклад ринку у вузькому сенсі;

2) в широкому сенсі – сукупність відносин, форм співпраці між покупцями і продавцями з приводу обміну товарів. Приклад: український ринок житла – це не конкретне місце зустрічі покупців і продавців, а сукупність відносин з приводу обміну житлом.

Щоб виник ринок, необхідно товарне господарство (виробництво товарів для продажу) і суспільний поділ праці (звуження трудових функцій працівника, спеціалізація різних людей на різних виробництвах). Спеціалізуючись на чомусь, людина змушена обмінювати продукти своєї праці на інші товари, які він не виробляє і не вміє робити.

Найважливіша умова виникнення ринку – економічна самостійність виробника і покупця. Звідси – нерегульоване пропозицію (виробник сам вирішує, скільки виробляти і що продавати), нерегульований попит (покупець сам вирішує, що купувати і в якій кількості), нерегульована ціна. Держава не втручається у формування цих показників. Ціна сама врівноважує обсяг попиту і пропозиції. Така ціна називається рівноважною ціною.

Ринок виконує цілий ряд функцій:

 – посередницька – ринок пов’язує покупців і продавців, виступає посередником у відносинах купівлі-продажу;
 – ценообразующая – ринок визначає ціну товару, врівноважуючи попит і пропозиція, запобігаючи конфлікт покупця, який бажає купити дешевше, і продавця, який прагне продати товар дорожче;
 – інформаційна – ринок інформує про процеси купівлі-продажу, обсягах виробництва і попиту на товари;
 – регулююча – ринок регулює суспільне виробництво, забезпечує перетікання капіталів з однієї сфери в іншу. Ринок швидко займе незайняті, але потрібні покупцям сфери;
 – оздоровча (сануючих) – ринок звільняє економіку від неефективної господарської діяльності, призводить до банкрутства підприємства, які виробляють незатребувану продукцію.

Ринки можна класифікувати за ступенем територіальної обмеженості або поширеності на:

 – світові – не мають територіальних обмежень; часто його суб’єктами стають самі держави. Приклад – світовий ринок нафти;
 – національні (всеукраїнський ринок) – ринки, товари та послуги на яких обмежені по поширенню тільки територією держави. Приклад – всеукраїнський ринок послуг стільникового зв’язку, на якому основні виробники послуг (МТС, Водафон, Lifecellі) продають їх на території всієї України;
 – регіональні – ринки, обмежені територією одного або декількох регіонів. Приклад – ринок каховської мінеральної води, яка поширена в магазинах Херсонської і сусідніх областей;
 – місцеві – ринки, обмежені територією одного населеного пункту. Наприклад, місцевим ринком буде ринок магнітів-сувенірів із зображенням видів міста Білої Церкви. Такі товари можна купити, як правило, тільки в Біла Церква.

По відношенню до чинного законодавства ринки бувають легальні (законні) і нелегальні (що не відповідають закону). Держава веде боротьбу з тіньовими (нелегальними) ринками.

За критерієм товарів і послуг, що продаються на ринку, можна виділити наступні види ринків:

– ринки споживчих товарів (одягу, побутової техніки тощо);

– ринки засобів виробництва (на них продаються засоби виробництва – верстати, фабрики. Заводи, інструменти і т.п.);

– ринки праці (на них об’єктом купівлі-продажу є праця як фактор виробництва);

– ринки землі;

– ринки капіталу (об’єкт купівлі-продажу на таких ринках – капітал як фактор виробництва);

– ринки валютні (ринки іноземних грошових одиниць);

– ринки інвестицій (об’єктом купівлі-продажу на них є довгострокові вкладення коштів – тобто інвестиції);

– ринки фондові (ринки цінних паперів – акцій, облігацій, векселів тощо);

– ринки інформації (об’єкт купівлі-продажу на них – інформація як фактор виробництва).

За критерієм обсягу товарів і послуг, що продаються на ринку, виділяють:

– роздрібні ринки – на них купуються і продаються поодинокі товари або послуги;

– оптові ринки – на них продаються товари і послуги великими партіями. Учасниками таких ринків, частіше за все, є підприємці, торгові фірми, які отримують великі партії товарів для того, щоб потім їх реалізувати в роздріб за вищою ціною.

Ринки часто відчувають тенденції монополізації (обмеження конкуренції, захоплення ринку великими виробниками). Причинами монополізації можуть виступати змови виробників, злиття (об’єднання фірм), нечесна і агресивна реклама і т.п. За ступенем монополізації ринки можна розділити на:

 – ринки досконалої конкуренції – на таких ринках представлені безліч виробників, які конкурують між собою. Їх вплив на ціни мізерно – змовитися вони не можуть – виробників просто занадто багато; завищити ціну для одного виробника буде означати незатребуваність його продукції. У реальності такі ринки не існують – конкуренція обмежується в різному ступені на будь-якому ринку. Найбільш близьким прикладом до ринку досконалої конкуренції може бути ринок овочів влітку;

 – ринки монополістичної конкуренції – ринки, на яких представлений один великий виробник і безліч дрібних, які складають йому лише слабку конкуренцію. Прикладом такого типу ринку може бути ринок провідного телефонного зв’язку в більшості населених пунктів – представлений один великий постачальник послуг (“Укртелеком”), а в деяких багатоквартирних будинках також пропонують свої послуги телефонного зв’язку інші комерційні підприємства;

 – ринки олигополистические (ринки олігополії) – на таких ринках представлені олігополії – великі підприємства, які поряд з кількома іншими ділять ринок. Приклад – ринок послуг стільникового зв’язку України, на якому представлені всього чотири великі компанії. Вплив олігополій на ціни значно – вони просто можуть домовитися про завищення цін;

 – ринки монопольні (ринки чистої монополії) – ринки, повністю зайняті одним виробником. Виробник сам встановлює ціни. В Україні прикладом монопольного ринку може бути ринок послуг швидкісних підземних перевезень пасажирів в Києві – метро. Конкуренції там немає;

 – ринки монопсоністичний (ринки монопсонії) – на них домінує єдиний покупець – монопсонія. Це рідкісні види ринків. Приклад – ринок танків, де покупцем може бути тільки держава. Придбання зброї, і, тим більше, танків, іншими учасниками ринку карається Кримінальним кодексом.

Особливий вид ринку – біржа. Це високоорганізований, постійно діючий ринок однорідних товарів, що продаються, як правило, оптом (великими партіями). Біржі, як правило, пов’язують покупця і продавця за допомогою спеціальних комп’ютерних систем. Приклад – Московська міжбанківська валютна біржа, торгівля валютою і цінними паперами на якій здійснюється за допомогою спеціальних комп’ютерних програм, автоматизованих робочих місць учасників торгів. Продавець і покупець на біржі особисто не зустрічаються і навіть не знають з ким укладають договір купівлі-продажу.

Посилання на основну публікацію