Інфляція. Причини і види інфляції

Інфляція – це підвищення цін на товари і послуги, безпосередньо пов’язане з купівельною спроможністю суспільства (тобто з часом на ту ж суму грошей можна купити все менше і менше товару).

Інфляція – це підвищення цін на товари і послуги, безпосередньо пов’язане з купівельною спроможністю суспільства (тобто з часом на ту ж суму грошей можна купити все менше і менше товару). Інфляцію не слід плутати з таким терміном, як «стрибок цін», тому що вона має більш тривалий і стійкий характер, а також її вплив рівномірно по всіх групах товарів та послуг, хоча деякі з них можуть і не піддатися інфляції.

Протилежний термін – дефляція, тобто зниження цін, – досить рідкісне явище в сучасній економіці, найчастіше має сезонний характер: наприклад, поступове зниження ціни на зелень, редис, огірки до середини літа, а потім – знову зростання цін.

Причини інфляції.

В економіці існує сім головних причин інфляції:

  • Збільшення державних витрат, фінансування яких викликає збільшення грошової маси (включення «друкарського верстата») понад потреби товарного обігу. Найпомітніше ця причина в періоди економічної кризи або війни.
  • Масове кредитування, також провокує збільшення грошової маси.
  • Монополія великих компаній на встановлення цін (особливо в ресурсо-видобувних галузях виробництва).
  • Монополія профспілок при визначенні рівня зарплат.
  • Скорочення обсягу виробництва (кількість грошей в країні відповідає меншій кількості виробничого товару, тобто більше грошей на одиницю товару).
  • Зниження курсу національної валюти (особливо при великій кількості імпорту в країну).
  • Зростання податків, мит, акцизів при більш-менш стабільному рівні грошової маси.

Види інфляції.

  • Інфляція попиту (або дефіцит товару), – коли попит на товар перевищує пропозицію.
  • Інфляція пропозиції – зростання витрат на виробництво (витрат) провокує зменшення виробленої продукції.
  • Збалансована інфляція – ціни ростуть рівномірно, незалежно від виду товару.
  • Незбалансована інфляція – нерівномірний зростання цін на різні товари і послуги.
  • Прогнозована інфляція – очікуване явище в світлі розвитку економіки держави.
  • Непрогнозована – самий неприємний вигляд, так як населення може навіть виявитися в паніці від такого різкого і несподіваного зростання цін.
  • Інфляція очікування споживачів – вид інфляції, що виникає, коли чутки про прийдешнє підвищення цін змушують заздалегідь виробників підвищувати ціну, навіть у відсутність економічної кризи.

Ще три види інфляції залежать від темпу її зростання:

Помірна, або повзуча інфляція – найбільш повільний вигляд, що розглядається деякими економістами як нормальний розвиток економіки (на їх думку, така інфляція тільки стимулює розвиток економіки держави, якщо вона не перевищує показників в 10% в рік). Однак завжди існує небезпека переходу такого виду наступний вид інфляції.

Галопуюча інфляція – переважає в країнах, що розвиваються, і небезпечна для економіки держави. При ній зростання цін може скласти від 10 до 50% у рік.

Гіперінфляція – страшне явище в економіці: зростання цін може досягати сотень і навіть тисяч відсотків на рік. В результаті величезного дефіциту бюджету випускається надмірна кількість грошових знаків, що паралізує господарську діяльність держави.

Наслідки інфляції.

  • Різниця грошових запасів (резервів Нацбанку) і грошових потоків, що провокує знецінення грошових запасів і цінних паперів.
  • Стихійне перерозподіл доходів (програють продавці, кредитори, експортери та бюджетні організації, а виграють покупці, боржники, імпортери і працівники реального сектору).
  • Спотворення більшості економічних показників (рентабельність, ВВП тощо).
  • Падіння курсу національної валюти.

Антиінфляційна політика.

Антиінфляційна політика – це сукупність державних заходів щодо регулювання економіки шляхом придушення інфляції.

Види антиінфляційної політики:

  • Дефляційна політика – політика регулювання попиту через кредитний і податковий механізми: зниження державних витрат, підвищення процентних ставок за кредит, обмеження грошової маси. Мінус в тому, що цей вид політики призводить до зменшення зростання економіки.
  • Політика доходів – контроль одночасно за цінами і зарплатою шляхом встановлення їх меж. Мінус в тому, що це може викликати громадське невдоволення. Другий варіант – зовнішні позики, що веде до збільшення держборгу.
  • Політика індексації – індексація пенсій, стипендій, зарплат.
  • Індексація менш ефективна, ніж попередні два варіанти.
  • Стимулювання розширення виробництва і зростання заощаджень населення – найбільш складний, але найефективніший метод.

При вивченні понять інфляції та купівельної спроможності можна згадати таке цікаве поняття, як Індекс Біг-Маку – спосіб визначення купівельної спроможності. Цей стандартний бутерброд від mcdonald’s виступає в ролі показника реального обмінного курсу національної валюти, купівельної спроможності, а також забезпеченості населення, тому що його ціна в різних країнах неоднакова і залежить від того, що було перераховано. За даними 2015 року Біг-Мак в Україні коштує 1,2 долара США, Росії – 1,36 долара, у США – 4,8 долара, а в Швейцарії – аж 7,54 долара США.

Посилання на основну публікацію