Глобальні проблеми сучасності

Їх список сьогодні досить значний. Це і екологічна криза, і ослабіла, але ще зберігається загроза військового конфлікту світового масштабу, і суперечності «багатого Півночі» і «бідного Півдня», т. Е. Промислово розвинених країн Європи та Північної Америки і економічно відсталих держав, сконцентрованих переважно на Африканському континенті . Сюди ж слід віднести і проблеми народонаселення, а також те, що називають сьогодні техногенними катастрофами.

Звичайно, найбільшу тривогу сьогодні викликає екологічна ситуація. Тому її аналіз, розгляд можливих шляхів виходу з екологічної кризи і були виділені в спеціальну частину підручника, і ви з цим матеріалом вже познайомилися. Зупинимося на двох останніх проблемах з нашого списку – народонаселення і техногенних катастрофах.

У чому суть проблеми народонаселення, або, як її називають дослідники, демографічної (від грец. Demos – народ) проблеми? В даний час очевидно розподіл всіх країн світу на дві групи: на країни з незначним (або відсутнім) зростанням населення і тими, де населення зростає швидкими темпами, а умови життя погіршуються.

До першої групи відносяться в першу чергу економічно розвинені держави Європи. Їм в недалекому майбутньому доведеться мати справу з наслідками старіння населення, т. Е. Зі збільшенням частки літніх людей.

Набагато гостріше ситуація у другій групі країн, куди входять багато держав Африки, почасти Азії та Латинської Америки. Вже зараз на частку цих країн припадає більше половини всіх жителів планети і неконтрольоване зростання населення в них триває. До яких наслідків це призводить? Для забезпечення зростаючого населення продовольством в сільськогосподарський оборот залучаються все нові й нові землі. Для цього здійснюється масова вирубка лісів, що, в свою чергу, призводить до різкого погіршення грунтів, до зниження врожайності. В результаті наростає екологічна криза і загострюється продовольча проблема. Так, в країнах Африки смертність через голод і недоїдання в кінці 80-х рр. зросла вдвічі порівняно з 1970 р

Деякі дослідники вважають, що демографічна ситуація в цих країнах сприяє соціальній нестабільності і конфліктів. Посилюється суперництво між політичними угрупованнями, родовими кланами за відсутні ресурси – землю, воду, доходи. У складі населення зростає чисельність молоді. Приміром, у десятках країн, що розвиваються діти і підлітки молодше 15 років складають 40% населення. В результаті різко збільшеного напливу учнів до шкіл у багатьох цих державах зруйнувалася система обов’язкового і безкоштовної освіти. Зростає кількість безробітної молоді.

Демографічна ситуація в країнах, що розвиваються – це проблема і всього людства. Чому? Частково ми вже відповіли: зростання населення вимагає збільшення сільськогосподарського виробництва, а це веде насамперед до знищення лісів в Тропічній Африці, Індії та інших країнах, що різко погіршує екологічну ситуацію в усьому світі. Крім того, зростає розрив у доходах на душу населення в багатих і бідних країнах. Такий розділений глибокими суперечностями світ не може бути стабільним.

Чи є вихід з цієї ситуації? Тут корисний досвід Китаю. В кінці 70-х рр. XX ст. уряд країни зробив прогнози, які показали, що якщо середня китайська сім’я матиме навіть двох дітей, то населення країни зросте на кілька сотень мільйонів на рік, що повністю підірве економіку. Для запобігання такого розвитку подій була прийнята програма стимулювання сімей з єдиною дитиною (для таких сімей передбачалися різні пільги, включаючи виплату допомог). І це принесло свої результати: неконтрольоване зростання населення вдалося зупинити.

Ряд інших країн також стали розробляти і впроваджувати програми планування сім’ї, враховуючи при цьому, зокрема, і те, що зростання освіти дівчат і жінок поступово веде до зниження народжуваності. Важливу роль покликане зіграти і введення системи пенсійного забезпечення, з тим щоб батькам в старості не доводилося покладатися лише на своїх дітей. Враховуючи глобальний характер демографічних проблем та їх вирішення, у створенні сучасної освітньої та пенсійної систем повинні брати участь насамперед розвинені країни.

Звернемося до іншої проблеми. Все частіше ми чуємо повідомлення про вибухи на шахтах, поданих літаків, аварії поїздів, про аварії на електростанціях і т. П. Це дало підстави для тверджень, що світ наблизився до порога, за яким починається смуга техногенних катастроф, т. Е. Таких збоїв і порушень на виробництві, в енергетиці, на транспорті, які можуть призвести до величезного збитку для всього людства. Однією з таких катастроф зі страшними руйнівними наслідками стала аварія на Чорнобильській атомній станції.

У чому причини зростання техногенної небезпеки? Їх, на думку багатьох учених, слід шукати у невідповідності можливостей людини і створеної ним же техніки, яка, що називається, виходить з-під контролю. У цьому зв’язку лунають заклики призупинити технічний прогрес, відмовитися від створення все більш складного, але менш надійного обладнання.

А яка ваша думка? Чи, на ваш погляд, інші шляхи, що дозволяють уникнути техногенної катастрофи?

Посилання на основну публікацію