1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Суспільствознавство
  3. Форми держави

Форми держави

Говорячи про форми держави, розрізняють форму правління – організацію вищих органів влади та форму державно-територіального устрою – відношення між центральними і місцевими органами влади, розподіл влади по території країни.

За формою правління держава може бути монархією чи республікою. При монархічному пристрої на чолі держави стоїть монарх і його влада передається у спадок. З курсу історії ви знаєте, що держав з такою формою правління було безліч в різні історичні епохи. Протягом століть існувала монархія і в Росії. Та й сьогодні чимало держав можна віднести до монархічним. Правда, у багатьох з них влада першої особи обмежена конституцією країни або яким-небудь представницьким органом, найчастіше парламентом. Прикладом такої обмеженою (або конституційної) монархії, де король «царює, але не править», можна вважати Великобританію.

Конституційними монархіями є також Іспанія, Японія, Швеція, Данія і ряд інших держав. У деяких країнах (наприклад, в Саудівській Аравії) збереглися і абсолютні (нічим не обмежені) монархії.

У республіці вищі органи влади обираються на строго встановлений термін. Якщо в епохи давнини і Середньовіччя республіканська форма правління зустрічалася порівняно рідко (згадаймо окремі періоди історії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, Новгородську республіку, деякі італійські середньовічні держави), то в Новий час багато країн стали республіками. При цьому в ряді з них провідним органом влади виступає обирається громадянами парламент, перед яким і несе відповідальність уряд. Такі республіки називаються парламентськими (Італія, Німеччина). Там же, де великі повноваження всенародно обирається глави держави – президента, встановлюється президентська республіка. Президент в ній керує виконавчою владою (урядом), може відхилити (накласти вето) на будь-який закон, прийнятий парламентом. Президентською республікою є США, багато хто відносить до неї і Францію.

За формами територіально-державного устрою розрізняють унітарні та федеративні держави. Унітарним вважається така держава, в якому його адміністративні частини (губернії, краю, провінції) не володіють суверенітетом, місцева влада призначаються з центру і проводять його рішення. Згадаймо пристрій Російської імперії у XVIII ст. Вся територія держави ділилася на кілька десятків губерній. При цьому будь-які національно-історичні особливості не враховувалися. Головою виконавчої влади був губернатор, який призначається імператором. Сьогодні на політичній карті світу ми можемо побачити багато унітарних держав з єдиними для всієї країни законодавством, громадянством. Серед них – Угорщина, Греція, Чехія та ряд інших.

Інакше влаштовано федеративну державу. Тут окремі території (штати, землі, республіки) володіють значною самостійністю. Поряд із загальними (федеральними) законами та органами державної влади на цих територіях (суб’єктах федерації) діють і власні закони, і власні органи управління. У нашій країні розподіл повноважень між центром і суб’єктами федерації закріплено в чинній Конституції. До відання центральних органів віднесено в першу чергу те, що необхідно для підтримки цілісності держави та її безпеки (федеральний бюджет і податки, єдина енергетична система, ядерна енергетика, діяльність у космосі, зовнішня політика, оборона). Центральна влада також бере на себе захист прав і свобод кожної людини, в якій би частині країни він не проживав.

Крім Росії, федеративний устрій мають Німеччина, США, Індія, Мексика, Канада та інші країни.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Основні типи товариств