Етнічні спільності

Етнічні спільності – це історично сформовані соціальні групи,  що володіють спільною мовою, культурою та історичною самосвідомістю.

Етнічні спільності – це історично сформовані соціальні групи, що володіють спільною мовою, культурою та історичною самосвідомістю. Соціологи ці групи називають також соціально-етнічними спільнотами і відносять до однієї з груп, що складають соціальну структуру суспільства.

Основні ознаки етнічної спільності:

  • Її члени усвідомлюють свою приналежність до неї.
  • Члени спільноти мають спільне походження.
  • Її представники говорять однією мовою і мають загальну культуру.
  • Всередині неї є соціальна організація в тій або іншій формі.

В соціальній філософії виділяють три типи етнічних спільнот:

  • Плем’я. Цей тип притаманний, в основному, первісно-общинному ладі, ділиться, як правило, на пологи і клани;
  • джерело влади – вождь чи рада старійшин. Це самий примітивний тип етнічної спільності.
  • Народність. Народності складаються з племен. На відміну від них, засновані не на кровному спорідненні, а на територіальну єдність. Народності стали складатися тоді, коли з’явилися перші держави. Тут вже більш високо розвинена культура, економіка та структура влади.
  • Нація. Вищий тип етнічної спільності – об’єднання за національною ознакою. Її представники мають, крім загальної культури, мови і території, ще й загальну економіку, і загальні особливості психічного складу людей (менталітет).

Ключові особливості нації:

  • спільна історична пам’ять;
  • розвинене національне самопізнання.

Не слід плутати термін «нація» з «національністю».

Національність – більш вузьке поняття, що означає приналежність до якої-небудь нації щодо громадянства (наприклад, громадянство – українець, національність – росіянин).

Для більш глибокого розуміння терміна «нація» у подальшому ми розглянемо такі теми, як міжнаціональні відносини, національні і соціальні конфлікти.

Посилання на основну публікацію