Усередині країни, ми побачимо величезну економічну систему – все способи узгодження та вирішення основних питань (що, як і для кого виробляти?).
Наприклад, традиційна економіка (натуральне господарство, традиційне виробництво, громадська власність – самі виробляють, самі майже все споживають всередині громади або обмінюються товарами з іншими громадами). Переважно існувала в Київській Русі.
Командна (централізована) економіка (державна власність, державне регулювання і ціноутворення всього ринку – всім ринком керує держава, приватних компаній немає або практично немає). Переважно в СРСР.
Ринкова економіка:
- приватна власність
- конкуренція (зробити кращий товар або послугу і швидше реалізувати їх)
- ризики (можливість не отримати прибуток і втратити свої кошти)
- свобода підприємництва
- ринкове ціноутворення (залежність попиту (бажання купити) і пропозиції (бажання продати). Чим більше бажаючих продати, тим дешевше продукція, якщо бажаючих купити стає більше, то ціна піднімається.
При ціноутворенні можна досягти рівноваги ринку, коли ціна товару відповідає його якості, а не вище або нижче. Так виграє і продавець і покупець.
“Невидима рука” ринку сама керує ситуацією – виробник враховує попит і виробляє потрібні товари і послуги. А значить виробник думає не тільки про свою вигоду, а й про вигоду покупця.
Ринкова економіка існує переважно в нинішній Україні.
Одна система рідко буває в масштабах всієї країни, зазвичай змішується 2-3 економічних системи в тій чи іншій пропорції.