Державний бюджет — доповідь

Частиною фіскальної політики держави є бюджетна політика. Її реалізація забезпечується документом особливого значення – державним бюджетом.

Державний бюджет – це план доходів і витрат держави, який розробляється Урядом України і приймається Верховною Радою.

Державний бюджет має статус закону України. Він розробляється Урядом України. Президент України також бере участь у формуванні державного бюджету. Він адресує Уряду бюджетне послання. Далі Уряд вносить проект державного бюджету в Державну думу. На заключному етапі Президент України підписує держбюджет, далі документ оприлюднюється.

Виконання держбюджету покладено на Уряд України. Контроль за виконанням здійснює Рахункова палата – постійно діючий орган фінансового контролю, який створюється Верховною Радою та підзвітний йому. За виконання держбюджету Уряд щорічно звітує перед Верховною Радою. У нашій країні держбюджет приймається на рік.

Державний бюджет має дуже важливе значення для реалізації громадських та державних завдань. Основними функціями державного бюджету є:

  • формування загальнодержавного грошового фонду;
  • контроль за своєчасністю грошових надходжень в розпорядження держави і за витрачанням коштів за призначенням;
  • розподіл і перерозподіл сукупного суспільного продукту і національного доходу;
  • утримання державного апарату (законодавчих, виконавчих і судових органів влади) і державних інститутів (служб, відомств, установ і т.д.);
  • зміцнення зв’язків між центральними і регіональними органами;
  • державне регулювання і стимулювання економіки.

У держбюджеті вказуються джерела надходжень до державної скарбниці і визначаються потреби, що підлягають задоволенню за рахунок державної скарбниці. Тому держбюджет ділиться на дві частини – стаття доходів і стаття витрат.

Дохідна частина здебільшого формується з податків. Але є і неподаткові надходження: прибуток державних підприємств, доходи від продажу державних облігацій, прибуток від зовнішньої торгівлі.

Видаткова частина направляється насамперед на соціальні виплати, розвиток освіти та охорони здоров’я, утримання державного апарату і державне управління, правоохоронну діяльність та оборону країни, будівництво доріг, енергопостачання, озеленення та охорону природи, а також покриття державного боргу (зовнішнього або внутрішнього).

Залежно від співвідношення доходів і витрат розрізняють три види державного бюджету (дефіцитний, профіцитний і збалансований). Якщо витрати перевищують доходи бюджету є дефіцитним. Якщо доходів більше, ніж витрат, бюджет профіцитний. Коли витрати дорівнюють доходам бюджету називається збалансованим. Різниця між доходами і витратами називається сальдо державного бюджету. При профіцитному бюджеті сальдо позитивне (наприклад, в США), при дефіцитному – негативне (в більшості країн світу).

На характер бюджетної політики і стан державного бюджету впливає фаза економічного циклу, при підйомі і спаді економіки реалізація держбюджету абсолютно різна. Також на бюджетну політику впливає поточна політика Уряду, особливості оподаткування фізичних і юридичних осіб в країні. Якщо дефіцит держбюджету занадто великий, держава стикається з труднощами реалізації своїх зобов’язань перед суспільством. Тому, зіткнувшись з такою проблемою, держава шукає джерела фінансування держбюджету. Серед них, емісія грошей, випуск і продаж облігацій і позик, використання запасів Ощадбанку, кредити у світових фінансових організацій або інших держав.

Посилання на основну публікацію