Державна і сімейна економіка

Економісти теж рахують за сім’ї. За показниками доходів сімей їм видно поляризацію доходів в країні (від слова «поля» – полярність, полюса – як протилежний північний і південний полюс).

На одному полюсі розташовують 10% всіх людей, які мають максимальний дохід в країні, на іншому – 10% людей, які мають мінімальний дохід.

Чим більше різниця між цими групами, тим далі полюса один від одного, тим більше розшарування в суспільстві, тим гірше жити в ньому.

Щоб хоч якось підтримати найбідніших, уряд може робити їм соціальні виплати.

Також соціальні виплати обов’язкові по досягненню певного віку – це пенсії. Виплачуються гроші і інвалідам. А також іншим верствам населення.

Щоб не потрапити в бідність, можна самостійно захистити себе від будь-яких невдач (отримання інвалідності, пожежі, повені, аварії і т.д.), застрахувавши себе або своє майно.

Тобто ми виплачуємо якусь невелику суму страхового фонду, але якщо трапляється нещастя, отримуємо від фонду більшу грошову допомогу.

Є й державні обов’язкові страхові фонди, наприклад, медичний, куди в будь-якому випадку потрібно відраховувати гроші зі своїх доходів, але в разі хвороби, ці фонди оплатять нам лікування в поліклініці.

Посилання на основну публікацію