Безробіття. Види безробіття

Безробіттям прийнято вважати наявність тієї частини економічно активного населення (тобто не пенсіонери, школярі, діти тощо), яка бажає працювати, але не може працевлаштуватися.

Безробіттям прийнято вважати наявність тієї частини економічно активного населення (тобто не пенсіонери, школярі, діти тощо), яка бажає працювати, але не може працевлаштуватися.

Згідно Міжнародної організації праці, безробітним вважається той, хто не має роботу, шукає роботу і готовий до неї приступити.

Відношення кількості безробітних до загальної кількості економічно активного населення (у відсотках) називається рівнем безробіття – один з основних показників економічного розвитку країни. Наприклад, той факт, що в Зімбабве рівень безробіття становить близько 95%, а в Ліберії – 85%, дає вже певне розуміння, що з економікою цих країн все дуже сумно.

В рамках історії людського суспільства, безробіття – недавнє явище. Вона з’явилася тільки в епоху індустріалізації, коли на зміну натуральному господарству прийшло товарне, і люди стали працювати за гроші, а не вирощувати капусту у себе в городі для себе самого. Тоді замість терміна «безробітний» використовували «бурлака», «наймичка».

Безробіття – неприємне явище не тільки для людини, яка не може знайти роботу, але і для економіки країни взагалі. Віктор Вівантер (академік Російської академії наук) якось сказав, що безробітний, навіть забезпечений гідним посібником, небезпечний. Особливо в Україні. Чому це так? Відповіддю стане короткий список основних наслідків безробіття:

  • зниження доходів;
  • втрата кваліфікації;
  • падіння ВВП та інші економічні наслідки;
  • погіршення криміногенної обстановки;
  • падіння інтересу населення до праці;
  • зниження купівельної спроможності;
  • падіння рівня роздрібної торгівлі, а слідом за нею і оптової.

Продовжувати можна нескінченно – це як сніговий ком: кожне нове наслідок тягне за собою ще одне-два.

Види безробіття.

Вимушене безробіття (або безробіття очікування):

  • циклічне (пов’язана з періодичними спадами в економіці і виробництві країни);
  • сезонне (пов’язана з сезонними спадами в деяких галузях економіки – наприклад, в туристичному секторі);
  • технологічне (пов’язана з заміною деяких робочих місць на автомати, роботи, комп’ютери та інші прилади).

Добровільна безробіття – небажання працювати. Необов’язково пов’язана з лінню, – може бути викликана різким зниженням заробітної плати.

Структурна безробіття – невідповідність кваліфікації претендента та вимог роботодавця. Частіше викликана ліквідацією застарілих професій і появою нових професій або нових вимог до старих професій. Наприклад, якщо ви архітектор з дипломом зразка 80х або 90х років, то вам доведеться освоїти ще й 3D Max, наприклад, або ArchiCAD, бо архітектора без знання комп’ютерного 3D-моделювання в наш час ніхто на роботу не візьме.

Інституціональна безробіття викликана недосконалістю ринку праці і правових норм. Наприклад, занадто незначна різниця між можливим окладом і допомогу по безробіттю, – в цьому випадку інтерес до пошуку роботи пропадає.

  • Нестійка безробіття – має тимчасові причини (наприклад, звільнення в сезонних галузях промисловості).
  • Фрикційне безробіття – добровільний пошук людиною нової роботи, оскільки попередня не влаштувала.
  • Маргінальна безробіття – характерна для незахищених верств населення (інваліди, нижні соціальні верстви).
  • Молодіжне безробіття – варіація маргінальною для населення від 18 до 25 років.
  • Зареєстроване безробіття – при офіційному взяття на облік в центрі зайнятості.
  • Приховане безробіття – не зареєстровані безробітні.

Рівень безробіття неможливо звести до нуля. Є таке поняття, як природний рівень безробіття, економічна теорія, згідно якої в країні при певній реальної заробітної платі є якийсь рівень неповної зайнятості населення, пов’язаної з неповною інформованістю безробітних, недостатньою роботою біржі праці і т. д. Для кожної країни такий рівень – свій.

Іноді під природним рівнем безробіття розуміють повну зайнятість, що невірно, так як повна занятість в теорії має на увазі повну відсутність безробіття як такої.

Посилання на основну публікацію