✅Основи, функції, типи і критерії політичної культури

Політика вважається важливою частиною життя держави і свідчить про рівень розвитку та наявність свободи слова. У політології типи, функції, критерії та основи політичної культури є одними з ключових термінів. Завдяки політиці можлива співпраця між членами різних соціальних груп та представниками органів влади.

Суть поняття

Культура політики пов’язана з історичним досвідом, адже поняття формувалося і доповнювалося протягом тисячоліть. Це не тільки пам’ять представників соціальних спільнот, їх досвід взаємодії в одній структурі, а й детальна характеристика цінностей і пріоритетів, які сформувалися в результаті такого взаємозв’язку. Політична поведінка людини залежить від рівня розвитку держави і умов життя, які і спонукають до тих чи інших дій.

У суспільствознавстві сформувалося інше поняття. Відповідно до нього політична культура – це система переконань, оцінок і моделей, завдяки чому реалізується політична поведінка. Культура впливає також на діяльність суспільних інститутів. Нею не може володіти тільки політична партія або держава, оскільки висловлюють культуру конкретні особистості.

Серед елементів, що впливають на це поняття, політологи виділяють:

  • Історичний досвід. З давніх-давен у людей була можливість відчути себе частиною суспільства і висловлювати потреби. З історичних часів сформувалися позитивні і негативні поняття, завдяки яким сьогодні можна говорити про високий рівень розвитку держави.
  • Власна пам’ять громадян. Активістська участь у політичних мітингах і революціях, а також боротьба за моральні цінності країни розвивають поняття культури у громадян, дає можливість відчути власну причетність до таких важливих подій.
  • Цінності та навички, вже наявні в країні. Ці фактори впливають на сприйняття громадян і допомагають акцентуватися на подальшому розвитку.
  • Особисті переконання. Завдяки сучасним можливостям і практично необмеженому доступу до інформації людина може стати політично активним і висловлювати свою думку з тих чи інших питань. Чим більше людей мають високий рівень політичної культури, тим краще для держави в цілому.

Культуру в політиці можна вважати широким поняттям, що характеризує якісну сторону життя нації і її активну участь у формуванні держави в майбутньому.

Вона включає в себе не тільки політичні цінності, ідеали і пріоритети, а й діючі норми і обов’язки в суспільстві, завдяки яким регулюються і втілюються взаємозв’язки між елементами держави на різних рівнях.

Ключові складові

Хоча люди володіють свободою волі, в суспільстві вони стають виконавцями соціальних ролей, які їм нав’язуються соціумом і умовами навколишнього середовища. Люди є інтерпретаторами, що використовують в поведінці досвід попередніх поколінь. Це стосується будь-якої сфери життя і особливо відображається на політичній поведінці.

Стандартні емоції, які виникають у особистості після політичного впливу, можна поділити на позитивні і негативні. Але чим вищий рівень політичної культури, тим ширший емоційний спектр. Позначається тут і вплив інших культур. Критерії політичної поведінки склалися історично і під впливом інших культур.

Дослідники виділяють два компоненти, які є основними і допомагають коротко охарактеризувати вплив культури на людину:

  1. Креативний. У процес формування політичної основи активно включаються вдалі приклади інших народів, які зараз перебувають в динаміці і допомагають досягти хороших результатів. В одній системі важко поєднати велику кількість різних доповнень, але поступове вдосконалення дозволяє створити унікальну структуру з високим рівнем політичного розвитку.
  2. Консервативний. Тут ключовим є бажання органів влади зберегти в цілості свій апарат без якісних змін, навіть якщо це необхідно. Така поведінка гальмує розвиток політичної культури і позбавляє людей вибору серед можливих соціальних ролей. Через це набагато гірше розвивається суспільство, адже старі принципи та ідеї не можуть діяти ефективно.
    Ідеальним варіантом в цій типології стане поєднання двох складових для отримання якісного результату.

Якщо в основі буде консервативна частина, а доповнить її креативна, то у держави з’явиться більше можливостей ефективно розвиватися і належним чином виконувати свої функції.

Основні функції

Зазвичай роль політичної культури розцінюється як позитивна, оскільки дозволяє формувати суспільство за гармонійним планом. Вона характеризується з точки зору впливу на людей, суспільство і державу.

До основних функцій поняття можна віднести:

  • Формування держави з урахуванням побажань громадян та можливість їх впливу на зміст ключових законодавчих документів, що регулюють відносини між різними соціальними групами.
  • Зниження можливих ризиків прийняття непопулярних рішень представниками влади і формування підданницьких факторів, що допомагають утримувати уряд в ролі виконавця, а громадян — в ролі замовника.
  • Визначення міри залежності між різними видами держави і громадян. Незалежно від того, який тип суспільства, люди мають можливість впливати на ключові функції. У патріархальному суспільстві функції громадян чітко розділені, але вираження активної громадянської позиції не забороняється.

Як показує практика, чим більше громадян з високим рівнем політичної культури, тим вищий відсоток, який вказує на успішне становлення демократичної держави. Суспільство зацікавлене в тому, щоб створити максимально комфортні умови для розвитку громадян.

Опис типів

Інтерес до детального вивчення і класифікації політичної культури з’явився в Середні століття. У цей період була створена і перша типологія.

Алмаз і Верба виділяли такі типи:

  • патріархальний;
  • підданський;
  • активістський.

Типи політичних культур

Перший тип позначав турботу органів влади про своїх громадян і прийняття рішень за них. Люди не хотіли брати участь активно в політичному житті і повністю підпорядковувалися монарху. Громадянин не орієнтувався на централізовану владу, а віддавав перевагу місцевій політичній еліті, приймаючи її рішення. У патріархальному типі з’явилася можливість формування образу сильного і впевненого лідера, який готовий повести за собою маси.

Підданницький тип означає виконавчі функції влади. Громадяни впливають на представників державного апарату і можуть диктувати свої умови, які, на їхню думку, здатні якісно змінити ситуацію в країні. Мінус такої системи полягає в неможливості виділитися окремим громадянам, адже вся влада знаходиться в руках народу і діяти можна тільки як одна політична сила.

У цьому типі особистість відчуває себе пасивним спостерігачем і навіть не пробує здійснювати дії, щоб змінити ситуацію, адже закладений інший тип культури. Навіть якщо у індивіда розвивається негативне ставлення до рішень влади, він не може нічого змінити і пасивно спостерігає з боку.

Активістський тип дозволяє громадянам навіть окремо представляти структуру влади і впливати на різні функції держави. Це сучасний тип, який використовується в демократичних країнах, щоб населенню було максимально комфортно на цій території.

Люди об’єднуються в організації або малі суспільства, в яких займаються вирішенням тієї чи іншої проблеми. Влада сприймається як виконавчий орган, який повинен прислухатися до людей і виконувати їхні вимоги.

Населення може брати участь у виборах, політичних мітингах і акціях, приєднуватися до партій або політичних сил. Ця класифікація була створена давно і зараз вимагає доповнень у вигляді нових типів.

Інтегративний вид є більш затребуваним, ніж активістський. Він описує державу як структуру з максимально низькою конфліктністю і відчуттям взаємозв’язку на різних державних рівнях і між людьми. Інтегративна культура зараз активно розвивається, але ще не повністю сформувалася. Потрібно практичне використання складових цього типу.

Культура – не єдине поняття, що впливає на суспільство. Але вона відноситься до ключових факторів, без яких неможлива свідома і політично активна держава.

Посилання на основну публікацію