✅Різниця між вільною боротьбою і греко-римською

Єдиноборства – один з найпопулярніших чоловічих видів спорту. Найбільш видовищними різновидами боротьби вважаються вільна і греко-римська.

Слов’янські народи традиційно сильні в даних видах, однак простим обивателям не завжди зрозуміла різниця між ними. Чим же відрізняється вільна боротьба від греко-римської?

Вільна боротьба являє собою єдиноборство двох спортсменів за певними правилами, із застосуванням різних прийомів:

  • захватів;
  • кидків;
  • переворотів;
  • підсічок і т. д.

Кожен із суперників прагне покласти іншого на лопатки. У вільній боротьбі, на відміну від греко-римської, дозволені захоплення ніг супротивника, підсічки і активне використання ніг при виконанні будь-якого прийому.

У партері допускається перевертати противника на спину, використовуючи для цього будь-які захоплення, обхвати і дії руками і ногами.

Батьківщиною вільної боротьби вважається Великобританія. Пізніше разом з європейцями, вільна боротьба потрапила на американський континент.

У 1904 році цей вид спорту була вперше включений в програму літніх Олімпійських ігор. У Радянському Союзі вільна боротьба стала розвиватися значно пізніше греко-римської. Вперше українські борці вільного стилю взяли участь в Олімпійських Іграх лише через 50 років, в 1952 році.

Але вже тоді команда СРСР посіла перше місце. Сьогодні лідируючі позиції з вільної боротьби займають представники України, Росії, США, Азербайджану, Ірану та Туреччини.

За правилами класичної (греко-римської) боротьби забороняється використовувати ноги і атакувати ноги супротивника. Також забороняється використовувати зачепи і підніжки.

Борці класичного стилю використовують тільки силу верхньої частини тіла для проведення кидків руками, підняття тіла супротивника.

Суперники беруть ближню стійку по відношенню один до одного і «супроводжують» одне одного при його падінні на килим. Кількість прийомів, захватів, кидків досить велике, і весь цей арсенал є технічно складним.

Греко-римська боротьба, як можна здогадатися з назви, є спадщиною античної культури. Найбільш широке поширення вона мала за часів розквіту Римської імперії, а потім була на довгий час забута. Сучасного вигляду греко-римської боротьби сформувався у Франції на початку 19 століття.

У програму літніх Олімпійських ігор дане єдиноборство включено з 1896 року. Найсильнішими спортсменами вважаються представники України, Росії, США, Азербайджану, Ірану та Вірменії.

Висновки:

  • Греко-римська та вільна боротьба мають більше схожості, ніж відмінностей.
  • У вільній боротьбі, на відміну від греко-римської, дозволені захоплення ніг супротивника, підсічки і активне використання ніг при виконанні будь-якого прийому.
  • Борці класичного стилю використовують тільки силу верхньої частини тіла для проведення кидків руками, підняття тіла супротивника.
  • Батьківщиною вільної боротьби вважається Великобританія. Греко-римська боротьба зародилася за часів розквіту Римської імперії.
  • Вільна боротьба була включена в програму Олімпійських ігор в 1904 році, греко-римська – в 1896.
  • У Радянському Союзі вільна боротьба стала розвиватися значно пізніше, ніж греко-римська.
Посилання на основну публікацію