Структура соціологічних категорій

Тепер повернемося до структури соціологічних категорій.
1. Категорії загальності (всесвіт, ноосфера, світ, суспільство). Вони використовуються тоді, коли встає питання, які універсальні і фундаментальні уявлення про світ можуть бути використані при осмисленні соціального буття. Їм відповідають поняття за обсягом:
• універсальні (тотожні категоріям);
• неуніверсальні (стимул).
2. Категорії якості (цивілізація, формація, культура, сталий розвиток). Вони показують ступінь і рівень освоєння світу, ефективність їх функціонування та забезпечення раціональної організації суспільної, групової та індивідуальної життя. Їм відповідають поняття:
• за своєю природою:
– Абстрактні (соціальна середа),
– Конкретні (батьки);
• за змістом:
– Безвідносні (установка),
– Відносні (розряд робітника).
3. Категорії об’єктивності (суспільні відносини, соціальний розвиток, соціальні процеси, соціальні явища, соціальна середа). Вони конкретизують сутність і зміст тієї історичної епохи, в якій живе і творить людина. У них знаходять відображення основні особливості та специфіка, характерні для всього світу, але в конкретному історичному облич. Саме за допомогою цих категорій можливі опис та аналіз таких процесів, як існування тих чи інших форм суспільного життя, форм політичної влади, історично сформованих типів поселенських структур і т. П. Їм відповідають поняття за обсягом та змістом:
• складні (місто);
• прості (вчинок).
4. Категорії суб’єктивності (свідомість, особистість, класи, страти) характеризують активне, творче (або потенційно творче) зацікавлена ​​початок у функціонуванні суспільства. Вони містять найзагальніші орієнтири, використання яких у дослідницькій практиці дає орієнтовний ефект. Їм відповідають поняття за механізмом пізнання:
• методологічна роль (побудова програми дослідження);
• методична роль (вибірка, анкета).
5. Категорії змін (управління, регулювання, соціалізація, модернізація, конфлікт). Вони характеризують механізм, спрямованість, способи і методи здійснення перетворень. Дані категорії знаходять відображення в застосуванні таких явищ, як прогноз, передбачення, програмування, соціальний експеримент, соціальні організації. Їм відповідають поняття:
• за структурою елементів об’єму:
– Збірні (діаспора, партія),
– Несобирательного (людина, що народилася в 1966 р);
• за призначенням:
– Узагальнюючі (соціальний інститут),
– Констатують (страйк).
Важливість категорій полягає в наступному:
• вони дозволяють в узагальненому вигляді трактувати універсальні процеси і зміни, що відбуваються в соціумі з позицій науки соціології;
• інтегрують різні потоки інформації, централизуют їх, об’єднують навколо корінних, принципових питань соціального життя;
• виконують роль комунікації, без якої неможливі спільні та зіставні відкриття, подальший розвиток наукового знання, його збагачення, вдосконалення і поглиблення;
• об’єднують соціологію з іншими соціальними науками, утворюючи єдине смислове поле, без якого неможливо уявити еволюцію і прогрес у розвитку соціальної думки.
Однак існує й обмеження на використання цих категорій, пов’язане з тим, що вони багатозначні і по-різному трактуються всередині соціології різними школами і напрямами (наприклад, визначень культури налічується близько 160, а особистості – більше 200).

Посилання на основну публікацію