✅Стадії групової динаміки

Характеристики групової динаміки і її стадії

Групова динаміка в соціальній психології – це процес становлення і подальшого розвитку групи в часі. Він викликаний взаємодією членів групи між собою, а також зовнішніми впливами і реакцією на них.

Інакше кажучи, групова динаміка складається з декількох основних етапів, які відображають специфіку становлення і розвитку групи в процесі спілкування з керівництвом, а також в процесі взаємодії всіх її членів. Також групи можуть проявити свою групову динаміку, якщо передбачається, що вони спілкуються один з одним. На тлі одних груп можна виділити більш стабільні і успішні, а можна виділити менш стабільні і знаходяться в зоні ризику.

Сьогодні виділяють чотири стадії групової динаміки:

  • Стадія знайомства членів групи один з одним;
  • Стадія розподілу учасниками внутрішньогрупових ролей;
  • Стадія здійснення спільної діяльності і сталої роботи групи в умовах, що складаються.
  • Робота передбачає визначення мети, а також засобів для її досягнення, механізмів ефективної взаємодії всіх членів групи один з одним;
  • Стадія завершення роботи групи. Після неї учасники можуть покинути групу назавжди, а можуть залишитися в ній для того, щоб реалізовувати нові завдання.

Стадії знайомства і розподілу ролей

На першому етапі групової динаміки відбувається знайомство учасників. Вони оцінюють один одного візуально, а потім, при більш близькому контакті (діалог) вони дають емоційну оцінку оточуючим і ситуації, в якій вони опинилися. Учасник також ставить перед собою кілька питань: чи комфортно йому тут, як поведуть себе навколишні і відреагують на його поведінку і присутність, як краще показати себе і кому можна довіряти в групі.

Друга стадія – розподіл внутрішньогрупових ролей. У групі можуть проявлятися лідери, які впливають на учасників групи емоційно. Лідери також мотивують групу, активізують її діяльність, допомагають міні-групах усвідомити свою відповідальність і зробити свій внесок в реалізацію головної ідеї. Але при цьому, якщо лідери переслідують виключно свої інтереси і мотиви, то вони можуть дезорганізувати роботу в групі – відводити розмову в сторону, висловлювати заперечення на будь-які ідеї, які суперечать їхнім інтересам і потребам.

Ознакою даної стадії є те, що люди починають краще пізнавати один одного, розбиваються на маленькі групи, але їх спілкування може не збігатися з цілями діяльності.

По суті, вони ведуть діалоги про особисте життя, про самих себе, і не дбають про те, щоб обговорити дійсно актуальні і важливі проблеми. Але вони активні, задають багато питань, уточнень, можуть заперечувати один одному, кілька яскравих і активних учасників на наступних стадіях можуть стати лідерами.

Стадії стійкості і завершення груп

Крім стадій виникнення та поступового становлення груп дослідники також виділяють ще дві стадії групової динаміки: стійка робота і завершення роботи учасників. Стадія стійкої роботи визначається максимальною працездатністю учасників.

Вся група зосереджена на тому, щоб досягти бажаного результату, тому включаються всі резервні механізми людських сил: як фізичних, так і інтелектуальних. Учасники довіряють один одному, готові співпрацювати, обмінюватися досвідом і знаннями. Мікроклімат в групі також досить рівний і спокійний, він комфортний учасникам, тому вони не відволікаються на роз’яснення спірних моментів або конфліктів.

Стадія сталого розвитку групи має деякі ознаками:

  • Відкриті пози учасників, їхні обличчя спокійні, не виражають тривогу або занепокоєння;
  • Висока активність, в якій кожен член групи реалізує себе і пропонує ідеї для досягнення поставлених цілей;
  • Учасники готові адекватно сприймати критику;
  • Група може виконувати найскладніші завдання, оскільки вона підготовлена, комунікації всередині працюють справно, досягнуто розуміння кожного, що він робить і для чого реалізується його діяльність;
  • Група виконує правила і вимоги. У деяких випадках, при знаходженні нестандартних форм і рішень сформованих ситуацій правила адаптуються під запити групи, що роблять досить рідко, але виключення все ж допустимі;
  • Настрій зібране і робоче, проявляється дисципліна.

Дуже велика тут роль лідера: він повинен підтримувати працездатність групи, пояснювати учасникам особливо складну інформацію доступнішою мовою, а також створювати об’єктивну зворотний зв’язок, якщо це необхідно. Лідер бере на себе відповідальність і готовий вести за собою учасників групи, представляти їх інтереси перед рештою світу.

Тепер ми переходимо до останньої стадії – стадії завершення групи.

Етап завершення групи передбачає завершення спілкування по заданій тематиці. Учасники підбивають остаточні підсумки своєї діяльності, резюмують найцінніше, щоб вони виявили для себе в процесі реалізації діяльності. Також вони знаходяться в емоційно піднесеному настрої, активні і доброзичливі, готові ділитися досвідом і знаннями вже за межами групи і її діяльності.

На даному етапі відзначається максимальна розкутість учасників, вони активно спілкуються один з одним, обмінюються контактами, щоб продовжити спілкування за межами групи. Деякі відчувають смуток і жаль, що робота в команді завершилася, через що вони можуть відчувати дезорієнтацію, адже складно зі звичних умов повертатися в повсякденне життя.

Стадії динаміки групи дуже важливо досліджувати для того, щоб розуміти, які норми і цінності об’єднують учасників, що може привести до передчасного завершення групи, і які механізми необхідно задіяти для того, щоб цього не сталося.

Також дослідження динаміки показують, як створити максимально ефективні і комфортні умови для прискореного входження учасників в робочу атмосферу. Саме від швидкості і успішності проходження залежить подальший досвід члена групи вже за її межами.

Посилання на основну публікацію