Соціологія мистецтва

Соціологія мистецтва є галузь соціологічної науки, в центрі уваги якої – проблеми соціального функціонування мистецтва, різні форми взаємодії мистецтва і соціуму.

В рамках області наукового пізнання виділяють два основних напрямки досліджень:

  • теоретичне – направлено на виявлення і вивчення форм взаємодії і взаємозв’язку суспільства і мистецтва, особливостей і специфіки впливу окремих соціальних груп і владних структур на формування тенденцій в сфері мистецтва, формулювання критеріїв художності;
  • емпіричне – направлено на вивчення аудиторії, її сприйняття творів мистецтва, проведення кількісного аналізу процесів художньої творчості та сприйняття аудиторією його результатів.

Історія соціології мистецтва

Витоки становлення нової галузі наукового пізнання відносяться до 1847 році, коли бельгійський мистецтвознавець А. Мікіельс вперше ввів термін «соціологія мистецтва», обґрунтувавши необхідність розвитку нової науки, що дозволяє пояснити сутність мистецтва будь-якої історичної епохи на підставі врахування впливу суспільства на особистість творця.

Подальший розвиток соціології мистецтва було пов’язано і ім’ям французького історика і філософа І. Тена, який істотно розвинув тезу А. Мікіельса про залежність сутності мистецтва від особливостей історичної епохи і соціальної реальності. Вчений додатково сформулював основний закон області наукового пізнання: сутність мистецтва, його форма, тематика, характер обумовлені кліматом і расою, а також загальним станом морального та інтелектуального розвитку певного суспільства.

У 1892 році в рамках соціології мистецтва французьким критиком Е. Геннекеном був сформульований другий основоположний закон області наукового пізнання, згідно з яким сприйняття твору мистецтва істотно залежить від умов проживання, життєвого досвіду реципієнта.

Подальший розвиток наукового напрямку пов’язано з іменами В. Гаузенштейна Л. Шюккінга, В. Беньяміна, Т. Адорно, Ж. Дювіньо, П. Франкастеля, П. Бурдьє та ін., В результаті чого соціологія мистецтва стала однією з перспективних, інтенсивно розвиваються областей наукового пізнання, в центрі уваги якої – тріада особистість – мистецтво – соціум.

Проблеми сучасної соціології мистецтва

На сучасному етапі свого розвитку соціологія мистецтва зіткнулася з низкою актуальних викликів, обумовлених змінами як сутності самого мистецтва, так і глибокими соціальними трансформаціями. У найбільш загальному вигляді проблеми сучасної області наукового пізнання можуть бути представлені в наступному вигляді:

  • Розуміння і сприйняття мистецтва сьогодні істотно відрізняється від традиційних естетичних канонів інтерпретації світу, в результаті чого в твори мистецтва все частіше проникають анти цінності, принципи відчуження особистості і суспільства та ін .;
  • Беручи до уваги той факт, що сучасне мистецтво все частіше виходить в контекст соціальної реальності, актуалізується проблема визначення меж мистецтва, розуміння того, що можна відносити до творів мистецтва, а що – ні.

Функції мистецтва

З точки зору соціологічної науки, мистецтво покликане задовольняти найбільш актуальні потреби соціуму, певних соціальних груп і спільнот. Більш того, для даного напрямку наукового пізнання найбільший інтерес представляють ті функції мистецтва, які, з одного боку, виступають відображенням його суті, з іншого, – забезпечують здатності задоволення найбільш значущих соціальних потреб. В якості найбільш важливих соціально значущих функцій мистецтва слід назвати наступні:

  • творча;
  • когнітивна;
  • комунікативна;
  • ціннісно-орієнтаційна та ін.

Таким чином, на сучасному етапі свого розвитку соціологія науки є одним з перспективних напрямків наукового пізнання, в центрі уваги якого – численні аспекти взаємодії особистості, суспільства і мистецтва, функції останнього і його значення для соціального розвитку

Посилання на основну публікацію