Прикладна соціологія: функції, завдання, методи

Що таке соціологія? Це один із способів вивчення людей. Соціологи проводять свою роботу, щоб дізнатися, чому в суспільстві утворюються ті чи інші групи, чому людина поступає так, а не інакше, і так далі. Тобто цих дослідників цікавить взаємодія людей між собою. Таким чином, соціологія є наукою, що вивчає суспільство.

При цьому цікавить її лише соціально-людська сфера. Крім цього, на основі наявних знань (філософських, політологічних, психологічних, історичних і культурологічних) вона пропонує власну інтерпретацію поведінки людей і їх суспільної свідомості, формуючи бачення людської діяльності на всіх його рівнях.

Трішки історії

Збирати і обробляти різноманітні емпіричні дані люди почали ще в давнину. Так, відомі історичні відомості про проведення аналізу самих різних соціальних явищ у римлян і греків, японців і китайців, єгиптян і індусів, євреїв і персів. Найбільше поширення з усіх видів таких досліджень при цьому отримала перепис населення. Кожні два роки її проводили в Стародавньому Римі та Єгипті.

Чим була викликана необхідність подібних робіт? Справа в тому, що держави стародавнього світу об’єднували на своїй території сотні тисяч, а іноді і мільйони людей. Правителям ж цих країн необхідно було правильно організувати працю і відпочинок свого народу. Неоціненну допомогу в цьому надавав збір даних про соціально-економічному та демографічному складі населення, про його міграції, виробничий потенціал, національності, шарах і розподілі за професіями. Подібна статистика дозволяла фараонам і царям найбільш ефективно управляти державою.

Соціальні дослідження проводилися і в середні віки. Найбільш яскравим працею того періоду, що дійшли до нашого часу, був звід матеріалів під назвою «Книга страшного суду». Вона представляла собою поземельну перепис, яку провели в Англії в 1086 Результатом роботи французьких переписувачів, які прибули з Мана і Нормандії, стало виникнення інституту прямої васальної залежності і перетворення вільних селян на кріпаків.

Перші емпіричні дослідження, аналіз яких був покликаний вирішувати суспільні проблеми, почали проводитися в 17-18 ст. в країнах Західної Європи.

Виникнення наукового напряму

Соціологія як самостійна дисципліна з’явилася не тільки завдяки багатовіковим традиціям проведення соціальних емпіричних досліджень. В основі цієї науки лежать знання філософії, історії, юриспруденції, політичної економії і т.д. Таким чином, соціологію можна розглядати як дисципліну одночасно теоретичну і емпіричну. Однак довгий час два цих напрямки існували автономно. Обумовлено це було тим, що емпіричними дослідниками починаючи з 17 століття займалися державні чиновники, математики та натуралісти. Що стосується розвитку і створення теоретичної соціології, то її створення і розвиток лягло на плечі філософів (Е. Дюркгейма, О. Конта і ін.).

Емпіричні дослідження проводилися заради вивчення найбільш актуальних і злободенних проблем суспільства, а саме злочинності та бідності, урбанізації, міграції і т.д. Теоретичне ж напрямок соціології орієнтувалося тільки на минуле. Емпіричного підтвердження створеним теоріям при цьому не було потрібно. Філософам цілком вистачало етнографічного та історичного матеріалу.

Фундаментальні (теоретичні) і прикладні напрямки

Існуючі на сьогоднішній день соціологічні науки за своєю переважної орієнтації поділяються на дві групи. А саме фундаментальні і прикладні. Теорії, що відносяться до першої з цих двох груп, спрямовані на вирішення найрізноманітніших наукових проблем. Вони мають безпосередній зв’язок з формуванням концептуального апарату даної сфери знань, соціологічного знання і методів дослідження. Такі теорії дозволяють вирішити пізнавальні завдання і відповісти на питання про об’єкт і методі досліджень.

П рікладная соціологія вивчає ті кошти, які необхідні суспільству для здійснення практичних цілей. При цьому вона займається пошуками способів і шляхів використання закономірностей і законів, які вже пізнані фундаментальними теоріями.

Прикладне дослідження в соціології стосується тих чи інших практичних галузей діяльності людини і дозволяє відповісти на питання «Для чого?». Тобто для вдосконалення суспільних відносин, соціального розвитку і т. Д. Прикладної або практичний характер теорій визначається тим внеском, який вноситься ними в рішення поставлених завдань.

Теоретична і прикладна соціологія тісно пов’язані між собою. Фундаментальні знання виступають в зіставленні з практичними. Тобто вони не виключають своєї прикладної спрямованості. Саме тому поділ теорій на дві описані вище групи є досить умовним. Адже теоретична і прикладна соціологія, будучи окремими напрямками, вносять свою лепту у вирішення як практичних, так і наукових завдань.

Визначення дисципліни і її завдання

Так що ж таке прикладна соціологія? Наука ця порівняно молода. Однак вона вже досить затребувана дослідниками і навіть встигла за час свого існування створити велику кількість різних напрямків. Але при цьому варто відзначити, що місце прикладної соціології на сьогоднішній день поки ще не до кінця усвідомлено в наукових колах. Деякі вчені ототожнюють дану дисципліну з проведеними емпіричними дослідженнями, що носять соціологічний характер. До того ж вважається, що практичне спрямування необхідно для виділення конкретних суспільних процесів, інститутів, систем, а також організацій і структур. Подібний підхід дозволяє побачити цю дисципліну як сукупність галузевих досліджень, що проводяться в рамках емпіричних.

Виходячи з цих уявлень, основними завданнями прикладної соціології є практичні обгрунтування певних наукових висновків. Проведені дослідження при цьому повинні пройти кілька стадій. І тільки підійшовши до заключного етапу, можна розробити практичні рекомендації, які дозволили б прийти до поставленої мети.

Сутність дисципліни

Для чого проводяться практичні дослідження в соціології? Більшість з них дозволяє виявляти мають в суспільстві актуальні проблеми і вирішувати самі пріоритетні завдання. При цьому прикладна соціологія концентрується на питаннях, що стосуються кожної людини. Несвоєчасне виявлення проблем, а також ігнорування їх вирішення часом призводить до негативних наслідків для держави.

Мета прикладної соціології досягається завдяки її функцій, за допомогою яких дана дисципліна має велику кількість зв’язків з суспільством. Можна сказати, що за своєю суттю ця наука є відображенням життя населення країни. Її суспільне призначення визначається функціями прикладної соціології. Серед них:

  • пізнавальна;
  • інформаційна;
  • описова;
  • соціального контролю;
  • прогностична.

Соціологія є однією з тих наук, дослідження якої спрямовані на отримання інформації, необхідної для вирішення практичних завдань. Саме в цьому і полягає її прикладна функція. Дане питання є досить великим. У чому полягає прикладна функція соціології? Відповідь, яку можна дати на це питання, укладений у вказівці на різноманіття досліджень, завдяки яким даний напрямок є досить багатогранним. Це знаходить своє відображення в маркетингу, економічної соціології, менеджменті та інших галузях знань. При цьому прикладна функція соціології полягає в збагаченні соціологічної теорії. Адже саме завдяки проведеним практичним дослідженням накопичуються все нові пізнання.

Пізнавальна функція

Саме вона і лежить в основі прикладної соціології. Пізнавальна функція реалізується завдяки вивченню і опису, поясненню і аналізу тих суспільних явищ, які представляють собою цілу групу взаємопов’язаних факторів. Виконання завдань цього напрямку пов’язане з проведенням емпіричного аналізу. Однак при цьому не можна недооцінювати і теоретичне розгляд виявленої проблеми.

В ході виконання пізнавальної функції прикладної соціології складається певна програма дій. У ній формулюються цілі та завдання, вказується об’єкт і предмет досліджень, протиріччя і основні поняття, робочі гіпотези і передбачувані результати, визначаються методи та засоби, необхідні для вивчення проблеми.

В ході прояви пізнавальної функції прикладної соціології відбувається приріст нових знань, присутніх у всіх сферах людського життя. Це дозволяє розкрити закономірності і соціального розвитку суспільства. Однак варто зазначити, що здійснення пізнавальної функції в її повному обсязі неможливо без теоретичних знань фундаментального напрямку. При цьому виникає необхідність і в використанні методологічних принципів виявлення соціальних процесів.

Інформаційна функція

Що знадобиться для здійснення пізнавального процесу? Перш за все, пошук даних з накопиченням і наступною трансляцією інформації. Саме ці знання і знадобляться дослідникам для прийняття найбільш значущих рішень. В даному випадку можна спостерігати здійснення інформаційної функції прикладної соціології. Систематизація і накопичення даних здійснюються завдяки вивченню процесів.

Описова функція

Отримана в результаті проведених досліджень інформація знаходить своє відображення в звітах, наукових публікаціях, в підручниках і книгах. Звідси випливає наступна функція прикладної соціології – описова.

Як вже говорилося вище, прикладна функція соціології полягає в збагаченні теоретичного фундаменту цієї науки. З її допомогою організуються, проводяться і аналізуються ті чи інші дослідження. Отримані дані в подальшому і лягають в основу інших проявів даної дисципліни.

Одним із прикладів прикладної функції соціології є її прояв у вигляді соціального контролю. При використанні цього локального напрямку дослідники отримують найбільш конкретну інформацію. Саме вона в подальшому дозволить здійснювати найбільш дієвий і ефективний контроль над тими соціальними явищами і процесами, які мають місце в суспільстві.

Прогностична функція

Яким чином знаходить свій вияв даний напрямок? Прикладна функція соціології полягає в збагаченні соціологічних знань у вигляді діапазону можливостей, що відкриваються перед членами суспільства в певний проміжок часу. За допомогою подібної інформації вдається уявити як очевидні, так і альтернативні сценарії розвитку явищ і процесів, пов’язаних з політичним рішенням, прийнятим на тому чи іншому історичному проміжку. Прогностична функція, яка дозволяє теорії прикладної соціології отримати свій подальший розвиток, дає можливість дослідникам розрахувати ймовірні втрати і ризики по кожному з прогнозованих варіантів розвитку ситуації.

Структура

Прикладна соціологія є тією галуззю науки, яка максимально наближена до практики. При цьому даний напрямок орієнтоване на використання отриманої інформації для вирішення життєво важливих проблем людей, що складають суспільство.

Для досягнення цих цілей використовується багаторівнева структура. У прикладної соціології їх існує три:

  • Верхній рівень. Його називають ще й загальнобіологічних. Теорії ж, що виникають на даному етапі, вважаються загальсоціологічними.
  • Середній рівень. Він об’єднує в собі всі галузеві напрямки. Це соціологія політики і культури, права і т.д.
  • Нижчий рівень. На даному ступені досліджень розглядаються конкретні соціологічні дані.

Крім цього, виділяють також макро- і мікросоціології. Дана класифікація залежить від того, на якому рівні відбувається вивчення суспільства. Наприклад, на макрорівні увага приділяється великим соціальним системам і процесам, що відбуваються в глобальних масштабах. Дослідження, що проводяться на мікрорівні, пильну увагу звертають на соціальних взаємодіях, що виникають між людьми.

Використовувані методи

Метою прикладної соціології є практичні рекомендації, що дозволяють спростити і вдосконалити регулювання і управління різних процесів в суспільстві. Таким чином, можна сказати, що фахівці цієї сфери не тільки виявляють наявні “хвороби”, а й “прописують ліки” для того, щоб вилікувати недуги. Однак, як правило, носить це приватний, локальний характер.

Для вирішення поставлених завдань в прикладної соціології розроблені певні методи дослідження, що розрізняються:

  • за масштабом (загально-і частнонаучние);
  • за рівнями пізнання (теоретичні та емпіричні);
  • за стадіями дослідження (методи формулювання проблем, збору, обробки та аналізу інформації).

Крім цього при проведенні досліджень використовуються способи, що дозволяють знайти рішення для конкретних проблемних ситуацій, які мають місце в соціальному управлінні, практичної діяльності та плануванні. Серед цих методів прикладної соціології знаходиться аналітика, моделювання, експертиза, експеримент і т.д.

Як проводиться подібне дослідження? На його першому етапі соціолог перетворює проблемну ситуацію в описову модель. Після цього їм робиться прогноз. З одного боку, він спирається на існуючі тенденції в розвитку соціальних процесів, а з іншого – враховує нормативні рекомендації.

Третій етап прикладного соціологічного дослідження є складання «дерева можливих рішень». Тут фахівцем розглядаються різноманітні комбінації використання наявних ресурсів для реалізації певного нормативу.

На четвертому етапі досліджень соціологу знадобиться зібрати інформацію, необхідну для обґрунтування прийнятих ним рішень. Після цього повинні бути запропоновані конкретні варіанти виходу з ситуації, що склалася.

На сьомому етапі складається прогноз щодо виникнення після нововведення можливих проблем. Заключний, восьмий етап є впровадженням прийнятого рішення, якому передує розробка регламентацій, інструкцій та інших нормативних документів.

При проведенні досліджень можуть бути використані різноманітні методи прикладної соціології. Серед них:

  • Спостереження. Даний метод являє собою сприйняття явищ дійсності. Під час спостережень соціологом збирається інформація про об’єкт дослідження, що стосується його зовнішніх сторін, відносин і станів учасників. Для збору даних фахівця потрібно спеціальне обладнання у вигляді фотоапарата, відеокамери або диктофона. Отримані відомості соціологом вносяться в щоденник спостережень.
  • Експеримент. В основі цього методу лежить створення контрольованого взаємодії в заздалегідь визначених умовах між об’єктом і дослідником. На відміну від спостережень в цьому випадку для отримання даних створюється штучне середовище. Вона здатна вплинути на реакцію і поведінку об’єкта, дозволяючи домогтися самого несподіваного результату.
  • Аналіз документів. Він являє собою обробку текстових повідомлень різного характеру, які перебувають в протоколах або звітах, резолюціях, нормативно-правових актах або в засобах масової інформації.
  • Контент-аналіз. Даний метод орієнтований на отримання найважливішої інформації соціологічного характеру при використанні великих масивів, що містять документальні джерела.
Посилання на основну публікацію