Опитування як соціологічне дослідження

Опитування являє собою метод збору соціальної інформації про досліджуваному об’єкті в ході опосередкованого (анкетування) або безпосереднього (інтерв’ю) соціально-психологічного спілкування між соціологом і респондентом шляхом реєстрації відповіді систему питань, що випливають з цілей і завдань дослідження [12].
Опитування займає важливе місце в соціологічних дослідженнях. За підрахунками деяких учених, з його допомогою збирається 70% інформації. Опитування є провідним методом у вивченні сфери свідомості людей. Опитування, на відміну від багатьох інших видів соціологічного дослідження, дозволяє вловити через систему формалізованих питань не тільки думки респондентів, а й нюанси, відтінки їх настрої, структури мислення, виявити роль інтуїтивних моментів в їх поведінці і т. Д.
Опитування є найдоступнішим методом збору первинної соціологічної інформації. Оперативність, економічність цього методу роблять його популярним і пріоритетним у порівнянні з іншими методами соціологічних досліджень. Але проблема полягає не в проведенні опитування як такого, а в отриманні з його допомогою якісних даних.
Серед умов проведення опитування необхідні:
• по-перше, наявність надійного інструментарію, обгрунтованого програмою дослідження;
• по-друге, створення сприятливого психологічно комфортної обстановки, що часто залежить не тільки від підготовки і досвіду осіб, які проводять опитування.
Дотримання зазначених вимог і їх значущість в чому вирішуються видами опитувань. Розрізняють два основні види опитування: анкетування і інтерв’ювання, кожен з яких має численні різновиди. За технікою проведення опитування буває поштовий, телефонний та ін.
Анкетування – це письмовий очний або заочний опитування, переважно закритого типу.
Інтерв’ювання – усний, очний опитування переважно відкритого типу. Дані анкетного опитування та інтерв’ю можуть бути отримані по телефону і через Інтернет.
У методичному плані, як правило, використовуються анкета або запитальник для інтерв’ю. При їх розробці необхідно визначитися з методикою проведення анкетного опитування, вибравши його форму.
На практиці застосовуються три форми опитування.
1. Фронтальне опитування, коли опитується дуже великий масив респондентів. Анкети повинні містити мінімум необхідної інформації. Прикладом такої анкети може служити ряд питань на тему: «Чи подобається вам навчатися в університеті?», І повинні бути опитані практично всі студенти університету.
2. Разовий (експрес-опитування) проводиться в аудиторії, що представляє малу групу від вибіркової сукупності. Таке опитування базується на випадковій вибірці, при цьому інформація, закладена в анкеті, повинна носити строго позначений, але фрагментарний характер.
3. Опитування експертів – отримання інформації у специфічної аудиторії, компетентно володіє матеріалом. Анкета відповідно повинна бути спрямована на виявлення рівня і якості знань респондентів.
В якості основного інструменту для опитування використовується анкета, що є структурно організований набір питань, кожен з яких пов’язаний з програмними і процедурними завданнями дослідження.
Анкета повинна мати певну структуру. Вона включає вступну частину, основну частину і «паспортичку» (стать, вік та інші дані). Важливе значення має розташування питань, їх формулювання, графічне оформлення анкети.
На титульному аркуші анкети обов’язково повинні бути її назву, що відображає тему чи проблему опитування, назва організації, що проводить його, місце і рік видання. У вступній частині пояснюються цілі і завдання опитування, значення і використання його результатів, необхідність щирості відповідей респондента для отримання достовірних результатів опитування. Потрібно при цьому заготовити нестандартний текст, що розкриває важливість дослідження, і правила заповнення анкети, настрій респондента в чому залежить від спектра вихідних емоцій. Вказується і ступінь анонімності опитування. Тут же даються роз’яснення щодо заповнення анкети. Правила заповнення та реєстрації відповідей можуть міститися в тексті окремих питань основної частини анкети.
Основна частина анкети складається з питань, обумовлених цілями і завданнями дослідження, а також самою процедурою заповнення анкети. Питання і варіанти відповідей необхідно виділяти шрифтом, кольором, рамками, стрілками. Текст анкети повинен бути легко читаним. Можливе використання малюнків, схем, які активізують увагу респондентів, знімають напругу.
«Паспортички» являє собою відповіді на питання, що дають можливість з’ясувати демографічні чи соціальні характеристики респондентів. До них відносяться стать, вік, наявність освіти, місце проживання і деякі інші.
Як приклад пропонуємо розглянути анкету, складену «Товариством друзів Олександра Дюма-батька», спрямовану на вивчення популярності творчості цього письменника у вітчизняній молоді і студентів на початку ХХІ ст. [13]

Посилання на основну публікацію