Французька школа соціологічних досліджень

Існує думка, що французька школа ТМО створювалася на противагу претензіям США на право виробництва узагальнених знань про міжнародні відносини. На відміну від англійської школи, яка намагається виробити альтернативу крайнощів, в які впадають американські дослідники, об’єднання французьких теорій направлено на створення більш радикальної альтернативи американській школі. Підтвердженням цьому факту є думка з приводу глобалізації, європейського співтовариств і морально-етичних вимірах міжнародних відносин, властивих прихильникам французької школи.

Варто відзначити, що французькі дослідники не відкидають глобалізацію, але піддають критиці роль США в даних процесах, розглядаючи Євросоюз як альтернативу гегемонії США. Крім того, теоретики французької школи посилюють позиції власної країни і намагаються нав’язати французькі цінності решті світу.

Морально-етичні норми французької школи розглядаються з позиції чинення опору стандартам світу під гегемонією США, тим не менш, торгівля і діалог при цьому припустимі в певній мірі.

Ще однією відмінністю від інших шкіл у французької ТМО можна назвати класичний підхід. При цьому, на відміну від англійців, які взяли як парадигму політичну філософію, історію та права, основною метою французів є соціальний фактор. Саме французька школа ТМО є найбільш націленої на соціологію міжнародних відносин.

Формування основних теорій і принципів відбулося наприкінці 19 століття під впливом позитивізму, дипломатичної історії та інших соціальних наук, вплив яких відчувається і по сьогоднішній день.

Французькі дослідники розділилися на дві течії: прихильники теоретичної спадщини Дюркгейма, а також дослідники, що грунтуються на роботах Вебера, наближених до теорії англійського реалізму.

Посилання на основну публікацію