Існує думка, що французька школа ТМО створювалася на противагу претензіям США на право виробництва узагальнених знань про міжнародні відносини. На відміну від англійської школи, яка намагається виробити альтернативу крайнощів, в які впадають американські дослідники, об’єднання французьких теорій направлено на створення більш радикальної альтернативи американській школі. Підтвердженням цьому факту є думка з приводу глобалізації, європейського співтовариств і морально-етичних вимірах міжнародних відносин, властивих прихильникам французької школи.
Варто відзначити, що французькі дослідники не відкидають глобалізацію, але піддають критиці роль США в даних процесах, розглядаючи Євросоюз як альтернативу гегемонії США. Крім того, теоретики французької школи посилюють позиції власної країни і намагаються нав’язати французькі цінності решті світу.
Морально-етичні норми французької школи розглядаються з позиції чинення опору стандартам світу під гегемонією США, тим не менш, торгівля і діалог при цьому припустимі в певній мірі.
Ще однією відмінністю від інших шкіл у французької ТМО можна назвати класичний підхід. При цьому, на відміну від англійців, які взяли як парадигму політичну філософію, історію та права, основною метою французів є соціальний фактор. Саме французька школа ТМО є найбільш націленої на соціологію міжнародних відносин.
Формування основних теорій і принципів відбулося наприкінці 19 століття під впливом позитивізму, дипломатичної історії та інших соціальних наук, вплив яких відчувається і по сьогоднішній день.
Французькі дослідники розділилися на дві течії: прихильники теоретичної спадщини Дюркгейма, а також дослідники, що грунтуються на роботах Вебера, наближених до теорії англійського реалізму.
Loading...
