✅Культура як фактор соціальних змін

Поняття культури в соціології

Культура – це комплекс цінностей, переконань і стандартів в поведінці, а також матеріальних предметів, в сукупності визначають спосіб життя людей. Культура включає все те, про що люди думають, у що вірять, як чинять і чим володіють. Тобто вона може бути духовною і матеріальною.

  • Духовна культура – це віртуальний світ ідей, який створила людина, починаючи з грецької міфології, релігії, теорії Дарвіна і закінчуючи філософією Ніцше і Фукуями.
  • Матеріальна культура – це комплекс результатів предметної діяльності людей, починаючи кам’яною сокирою і закінчуючи балістичною ракетою і космічними супутниками.
  • Культура – значимий фактор соціальних змін. Вона гостро відповідає на всі зміни, які відбуваються в суспільстві, а сама культура робить істотний вплив на соціальне життя, формуючи і визначаючи безліч суспільних процесів.

Особлива роль культури в еволюції суспільства відзначена класиками соціологічної думки. Досить згадати знамениту роботу м.Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму».

У ньому продемонстровано, яким чином світоглядні установки протестантизму зумовлювали оформлення системи ціннісних орієнтації, мотивації і стереотипів поведінки, що лежать в основі капіталістичного підприємництва, значним чином сприяв формуванню буржуазної епохи.

Сучасні соціологи заходу відводили культурі велику роль у розвитку модернізаційних процесів. Вони вважали, що прорив традиційного способу життя в багатьох країнах відбувається при безпосередньому впливі їх соціокультурних контактів і вже існуючих центрів ринково-індустріальної культури.

При цьому потрібно врахувати специфіку конкретно-історичних умов даних країн, їх традицій, особливостей національного характеру і сформованих культурно-психологічних стереотипів та ін.

Культура як фактор соціальних змін

Роль культури як чинника соціальних змін різко зростає під час суспільних реформ.

В таких умовах особлива роль відводиться виробленню нової культурної політики. Під культурною політикою в даному випадку розуміють сукупність заходів, спрямованих на регулювання розвитку духовно-ціннісних аспектів суспільного буття.

Нове розуміння культурної політики дає можливість усвідомлювати практичну потребу у виробленні ціннісного уявлення щодо культурного життя суспільства. Культура відіграє роль творця ціннісно-орієнтованої, оптимально організованої та соціально ефективної діяльності. Культурною політикою передбачається створення умов для особистісної самореалізації.

При цьому передбачаються соціальні цілі культурної політики, рішення суспільних завдань за допомогою впливу культури на духовний світ, масову свідомість і соціальну поведінку людей. Крім цього, мова йде про підтримку культури суспільством, нарощуванням потенціалу, підвищення суспільно значущості цінностей культури в усіх галузях життя людей.

Вчені вважають, що стратегія культурної політики на цій стадії соціально-історичного розвитку держави повинна бути спрямована на досягнення максимальної участі культури в інтеграції суспільних структур і відносин, їх вдосконаленні та розвитку на підставі вираження духовних інтересів соціальних верств і груп населення.

В таких умовах негативні і дестабілізуючі явища духовних процесів будуть нейтралізовані і знижені, а позитивні і об’єднуючі – підтримані і посилені. Цим визначається мета культурної політики-забезпечити цілісність і піднесення суспільного престижу і культури, а також створити максимально сприятливі умови для зростання і реалізації духовного суспільного потенціалу, укладеного у відтворенні і освоєнні культурних цінностей.

При цьому культурною політикою передбачається дотримання ряду вимог, які випливають з історичного досвіду функціонування і розвитку культури:

  • Не суперечити суспільно-історичним процесам, вловлюючи основний напрямок тенденцій і орієнтуватися на стійкі закони соціокультурної еволюції;
  • Не суперечити суспільно-історичним процесам, вловлюючи тенденції та орієнтації на стійкі закони соціокультурної еволюції;
  • Об’єкт культурної політики – суспільство, якому характерна неоднорідність і потрібне гнучке поєднання універсальних і локальних методів впливу;
  • Поступово впливати на свідомість цілісного суспільства, ціннісні орієнтації і звичаї через науку, освіту, просвітництво, виховання та ін., формування соціокультурних суспільних цінностей;
  • Постійно тримати в увазі багатонаціональний характер російської культури.

Іншими словами, в сучасному російському суспільстві культура покликана давати морально-етичний аналіз різного роду сторін життя, співвідносячи реальні протиріччя з ситуаціями переходу до ринкових відносин і загальнолюдських цінностей, демонструючи можливість суспільного прогресу, надаючи йому гуманістичну спрямованість.

Соціальна функція культури передбачає формування моделі або стереотипу діяльності різних соціальних груп і верств. Сьогодні відбувається руйнування сформованих орієнтацій, які вже не відповідають реальному стану речей. Культура повинна зберегти позитивні норми і цінності, сформовані раніше, а також створення нових поведінкових і діяльнісних моделей і стандартів, надаючи таким чином регулюючий вплив на розвиток соціальних процесів.

Техніку життя великих міст взагалі неможливо уявити без найточнішого розподілу будь-якої діяльності і будь-яких взаємин, відповідних встановленою схемою часу, що знаходиться за межами суб’єкта. Життя у Великому Місті примушує до пунктуальності, розрахованості і точності.

Посилання на основну публікацію