✅Роль соціології в сучасному суспільстві

Поняття про соціологію як науку

Соціологія – це наукова галузь, яка вивчає загальні і специфічні закони і закономірності розвитку і функціонування соціальних систем, які складалися протягом усього процесу розвитку суспільства в цілому.

Крім законів і закономірностей розвитку соціальних систем, предметом вивчення соціології є механізми і форми прояву даних законів в діяльності особистості, соціальної групи, окремо взятого класу і народу в цілому; соціальна відповідальність влади і особистості за ті соціальні наслідки, які виникають в результаті здійснюваних дій.

Таким чином, соціологія є наукою, яка вивчає соціальні організації та взаємодії і при цьому сприяє формуванню чітких уявлень про події, що відбуваються в суспільстві, і тих соціальних силах, під впливом яких відбуваються ті чи інші зміни, як в житті окремої людини, так і народу, в загальному.

За допомогою соціології кожна людина здатна придбати особливу форму свідомості дійсності, яка дозволяє наголошувати на тих аспектах наявного соціального оточення, які найчастіше або просто ігноруються, або сприймаються як належне.

Відбувається це завдяки тому, що соціологія в своїх наукових викладках спирається на спостереження і вимірювання, систематизацію одержуваної інформації, що дозволяє, непросто формувати усвідомлене сприйняття дійсності, а й вирішувати найскладніші завдання, пов’язані з соціальною політикою і вибором своєї громадянської позиції.

Внаслідок вищесказаного можна сказати, що соціологія – це високоефективний інструмент для пізнання людиною свого становища в суспільстві, в певних соціальних групах, усвідомлення своєї позиції в суспільстві і визначення превалюючих мотивів і рушійних сил в житті.

Специфіка соціології як науки

Відмінними рисами соціології як науки є:

  • Розробка загальної соціологічної теорії, що дозволяє розуміти суспільство як єдину і нероздільну об’єктивно-суб’єктивну соціальну систему;
  • Переміщення акценту уваги на соціальні та асоціальні дії особистості, визначення меж, норм і правил, що поділяють ці два поняття;
  • Аналіз і оцінка наслідків згаданих вище дій з позиції кожної окремої людини, при цьому оцінка здійснюється ще й в напрямку зміцнення наявних соціальних зв’язків і виникнення нових, як результату тих чи інших дій;
  • Аналіз і визначення шляхів вирішення питань про соціальну відповідальність людини при здійсненні тих чи інших соціальних дій або в процесі прийняття тих чи інших рішень.

Таким чином, можна говорити про те, що в процесі свого розвитку Соціологія сприяє вирішенню наукових проблем, пов’язаних з формуванням у конкретної особистості знань про навколишню її соціальної дійсності, з описом і докладним пояснення процесів соціального розвитку в цілому.

Крім цього в процесі соціологічних досліджень розробляється концептуальний апарат і за допомогою яких з’являється можливість здійснювати адекватне і релевантне опис суспільних процесів відповідно до дослідницьких потреб в тій чи іншій області соціологічного знання.

Основні функції соціології

Перерахуємо основні функції соціології як науки:

Теоретико-пізнавальна функція, основний зміст якої полягає в тому, що в процесі свого розвитку Соціологія накопичує і систематизує знання, які передаються від покоління до покоління в процесі розвитку суспільства.

В результаті формується повна картина розвиваються соціальних відносин і процесів, що протікають в сучасному світі. До даної функції соціології відносять систематизовані об’єктивні знання про основні соціальні проблеми розвитку сучасного суспільства.

Пізнавальна функція – є і описовою і діагностичноюодночасно.

Завдання даної функції полягає в тому, щоб допомагати здійсненню точного прогнозу ходу соціальних процесів в суспільстві. Ще однією стороною даної функції є можливість розробки теорії та методології різного роду соціологічних досліджень, методик і технік збору, систематизації та аналізу соціологічної інформації.

Практично-перетворювальна функція, яка має на увазі під собою необхідність використання соціологічних знань в різних областях соціальної практики. Особлива увага приділяється питанню взаємного пристосування особистості і соціального середовища. Ця функція має свої різновиди:

  • Організаційно-управлінський напрямок, що включає в себе систему засобів, які визначають порядок і правила, тих дії особистості, які сприяють досягненню конкретного результату в процесі вдосконалення соціальної організації суспільства, соціальних процесів в ньому відбуваються, і соціальних відносин. Прикладом подібних дій і відносин виступають – процеси підвищення продуктивності праці, вдосконалення організації управління, цілеспрямоване надання впливу на громадську думку за допомогою засобів масової інформації;
  • Інформаційний напрямок полягає в зборі, систематизації, накопиченні та аналізі інформації. Яка була отримана шляхом соціологічних досліджень;
  • Прогностичний напрямок-формування соціального прогнозу. Найчастіше будь-яке соціологічне дослідження закінчується формуванням короткострокових або довгострокових прогнозів розвитку досліджуваного об’єкта, які спираються на знання загальних закономірностей розвитку досліджуваного суспільного явища і знання наявних можливостей кожного окремого соціального суб’єкта.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що за допомогою соціології можна знайти відповіді на наступні питання – яким є сучасне суспільство, які існують подальші перспективи його розвитку, який вплив на суспільні процеси здатний надавати кожна людина окремо і яким чином можна розумно і ефективно управляти цими процесами і регулювати їх.

Посилання на основну публікацію