Хто такий провізор і де на нього вчитися?

Великий Енциклопедичний словник дає наступне визначення: «провізор – аптечний працівник з вищою фармацевтичною освітою».

Походить від лат. «Provisor», що означає заготовляти.

Функції провізорів в Росії і в європейських країнах
Існують відмінності між розумінням функцій провізора в нашій країні і державах Європи. Так, наприклад, у Франції або Німеччині цей фахівець – всього лише помічник фармацевта, який стоїть вище нього за рангом і має ступінь магістра.

У Росії все навпаки: фармацевтом можна стати і без вищої освіти, досить закінчити медичний коледж за даною спеціальністю. Однак ця професія не надає можливість зайняти керівну, наприклад, завідувача аптекою. Для цього необхідно бути провізором, тобто закінчити медичний ВУЗ, отримати вищу освіту.

Після закінчення навчання провізор в Росії отримує диплом за однією зі спеціальностей:

– Фармацевтична хімія та фармакогнозія;

– Фармацевтична технологія;

– Економіка фармації.

Зони відповідальності провізора
Провізор здійснює в підвідомчому йому установі організаторську, технологічну і контрольну функції, а саме:

– Керує організацією, будучи адміністратором;

– Визначає потребу в лікарських засобах, вирішує питання постачання,
укладає договори на постачання товарів медичного призначення;

– Відповідає за дотримання технології приготування ліків за рецептами і чинним стандартам;

– Несе відповідальність за правильність складського зберігання лікарських засобів;

– Здійснює діяльність, пов’язану з інформуванням населення та ін.

З дипломом провізора можна знайти роботу не тільки в аптеках, а й на виробництві (хіміко-фармацевтичні фабрики), в підрозділах Мінздравсоцобеспеченія, в суміжних державних службах (реєстрація, ліцензування, сертифікація лікарських препаратів), науково-дослідних інститутах, установах судмедекспертизи, токсикологічних лабораторіях .

Де можна отримати професію провізора?
Отримати диплом за даною спеціальністю в Росії можна, закінчивши фармацевтичний інститут або відповідний факультет медичного університету. У Москві, наприклад, премудростям цієї професії вчать в Медичної академії ім. Сеченова, держуніверситеті ім Ломоносова (МДУ), російському університеті дружби народів (РУДН), державному медуніверситеті (РГМУ).

У Санкт-Петербурзі освоїти дану спеціальність можна в хіміко-фармацевтичної академії. Профільні ВНЗ діють і в інших містах Росії – Краснодарі, Волгограді, П’ятигорську, Астрахані, Архангельську, Воронежі, Барнаулі, Бєлгороді, Кемерово, Нижньому Новгороді, Курську, Новосибірську, Красноярську, Майкопі, Омську, Оренбурзі, Орлі, Пензі, Пермі, Хабаровську, Владивостоці.

Абітурієнти, які планують вступити в одне з перерахованих вище навчальних закладів, повинні мати твердими знаннями в області біології, хімії та фізики.

Професія провізора примітна тим, що у її представників є всі передумови для стрімкого кар’єрного росту. Так, через два-три роки після закінчення ВНЗ молодий фахівець, добре проявив себе на робочому місці, може розраховувати, наприклад, на позицію зам. директора мережевий аптеки.

Як визначається рівень кваліфікації провізора?
Один раз в п’ять років провізори проходять атестацію, що виявляє рівень їх знань і практичних навичок для присвоєння кваліфікаційної категорії.

Початкова кваліфікація присвоюється молодим фахівцям, які успішно пройшли трирічну стажування. Надалі фахівці, що володіють не менше ніж 5-річним досвідом роботи, можуть претендувати за підсумками атестації на наступні кваліфікаційні категорії:

– Провізор-організатор вищої, I або II категорії;

– Провізор-технолог вищої, I або II категорії;

– Провізор-аналітик вищої, I або II категорії.

Для проведення атестації організовують комісію, до складу якої входять авторитетні співробітники аптечних установ міського, обласного чи республіканського значення.

Посилання на основну публікацію