Хто такий педіатр і що він робить?

Багато людей вважають, що педіатр – це найважливіша і благородна медична спеціальність. І вони мають рацію, оскільки педіатри лікують дітей.

Від цих лікарів залежить дуже багато чого: щастя і гарне самопочуття дитини, благополуччя сімей, здоров’я нації.

Чому педіатр – це окрема спеціальність?
Дитячий організм багато в чому схожий на дорослий. Дитина росте і розвивається, хворіє особливими дитячими хворобами. Перебіг захворювань (як специфічних дитячих, так і загальних) у дитини має відмінності.

Особлива увага приділяється малюкам – дітям до трьох років. У цьому віці багато недуг (навіть звичайна ГРВІ) можуть бути небезпечними, викликати важкі ускладнення.

Крім того, важливо стежити за тим, як розвивається дитячий організм, вчасно здійснювати профілактичні заходи, оберігати дитину від можливих проблем зі здоров’ям, інформувати батьків з питань дитячого здоров’я. Саме тому існує особлива галузь медицини – педіатрія.

Чим займається лікар-педіатр?
Педіатр – терапевтична спеціальність, особливість якої полягає в тому, що пацієнти педіатра – виключно діти. До кола професійних обов’язків педіатра входять наступні:

– Діагностика і лікування захворювань у дітей, реабілітація дитини після перенесеної хвороби;

– Профілактика захворювань у дитини, загальний моніторинг дитячого здоров’я. У число профілактичних заходів входить вакцинація, виявлення та усунення факторів ризику, регулярні огляди, роз’яснювальна робота з батьками, організація режиму і в цілому способу життя дитини.

У коло обов’язків педіатра найчастіше входять організаційно-адміністративні моменти. Зокрема, організація оглядів, видача довідок для дитячих садків і шкіл, контакт з освітніми установами тощо

Як працює педіатр?
Увага до дитячого здоров’я завжди входило в пріоритетні завдання суспільства і держави. Дитяче охорону здоров’я – одне з найбільш організованих і розвинених напрямків медичної допомоги в нашій країні. Педіатр починає спостерігати за дитиною з моменту народження.

Діти до року обов’язково проходять кілька диспансеризацій і обстежень. Ця система націлена на те, щоб якомога раніше виявити патології та приступити до їх усунення. Педіатр грає ключову роль в цьому процесі. Він здійснює огляд дитини, стежить за дотриманням календаря щеплень, веде медичну документацію.

Надалі педіатр супроводжує дитину до досягнення нею повноліття і переходу у дорослий медичний заклад.

Яким повинен бути педіатр?
Педіатрія – особлива спеціальність, накладає на лікаря особливу відповідальність і особливі вимоги.

Маленький пацієнт не може розповісти про своїх скаргах, адекватно прореагувати на зустріч з лікарем і медичні заходи, а його здоров’я і саме життя повністю перебувають у руках лікарів і батьків. Ось чому педіатр повинен:

– Мати вищу освіту за спеціальністю «Педіатрія», постійно підвищувати і підтверджувати свою кваліфікацію, бути в курсі сучасних методів лікування, діагностики та профілактики, що з’являються в педіатрії;

– Вміти спілкуватися з дитиною, розташувати його до себе;

– Вміти спілкуватися з батьками, доброзичливо, але твердо інформувати їх з усіх питань дитячого здоров’я;

– Вміти відповісти не тільки на вузько медичні питання, а й на питання, пов’язані з організацією життя дитини і догляду за ним.

Нові напрямки в педіатрії
В останні роки все більшого поширення набуває відносно нова спеціалізація педіатрів – неонатологія. Неонатолог – це лікар, який спостерігає за новонародженими, найперший доктор з життя людини.

Неонатолог присутній на пологах, обстежує дитини в перші моменти після появи на світло і в період перебування в пологовому будинку або відділенні для новонароджених.

Саме цей фахівець здійснює реанімаційні заходи (якщо вони необхідні), організовує виходжування недоношених дітей, виявляє можливі вроджені патології, а також керує доглядом за малюками і веде роз’яснювальну роботу з молодими мамами.

У своїй практичній діяльності педіатри тісно співпрацюють з іншими дитячими спеціалістами – кардіологами, неврологами, хірургами та іншими, оскільки всі вони виконують головне завдання – збереження здоров’я дитини.

Посилання на основну публікацію