Що таке Стрітення Господнє? Коли відзначають це свято?

Стрітення Господнє – одне з основних християнських подій, що входять в число 12 двунадесятих православних свят. Його відзначають у всіх історичних храмах, а також в віруючих будинках деяких протестантських конфесій.

У цей день в церквах згадують про земне життя Ісуса Христа, влаштовують літургійні піснеспіви і проводять святкові обряди.

Що таке Стрітення Господнє?
У перекладі зі старослов’янської мови слово «стрітення» означає зустріч. Згідно з Новим Заповітом, на сороковий день після Різдва Христового Пресвята Діва Марія принесла до єрусалимського храму немовляти Ісуса, щоб присвятити його Господу. В цей час в церкві знаходився старець Симеон, який жив, за легендою, близько 300 років.

Помітивши Богородицю, праведника підійшов до неї, взяв на руки малюка і сказав, що тепер, через багато років свого життя, він зможе упокоїтися зі світом, адже, нарешті, йому пощастило побачити Спасителя. Іншими словами, тоді в Єрусалимі відбулася зустріч між Богом і людством, а в переносному сенсі – ще й зустріч двох Завітів, завдяки якій Старий Завіт остаточно поступився місцем Євангелія.

Як з’явився свято Стрітення Господнє?
Вперше святкування Стрітення з’явилося в церковних календарях в IV столітті. Спочатку воно не було самостійним подією, а лише служило завершальним днем ​​сорокодневного циклу після Просвітництва (Богоявлення).

Широке поширення свято отримало після Халкідонського собору, проведеного в 451 році в районі сучасного Стамбула, коли учасники на чолі з патріархом Анатолієм Константинопольським піддали анафемі евтіхіанство (постулат про наявність в Христі тільки Божественної природи і відсутності в ньому природи людської).

В кінці V століття Стрітення Господнє стало самостійним святом в римських церквах, а до середини VI століття – в храмах Константинополя.

Коли відзначають Стрітення?
Дата Стрітення Господнього випадає на сороковий день після народження Христа і тридцять другому після обрізання, проте в церквах різних конфесій святкування відзначається в різні дні. За юліанським календарем в православних храмах Єрусалиму, Росії, Грузії, Сербії та України святковий день припадає на 2 лютого, що відповідає 15 лютого за григоріанським обчисленню часу.

У Вірменської апостольської церкви Стрітення відзначається 14 лютого, а у католиків, в Елладської православної церкви і деяких помісних храмах – 2 лютого за новим стилем.

Як проводиться Стрітення Господнє?
Хоча Стрітення належить до свят, вшановують Господа Бога, більшість богослужінь цього дня присвячено Богородиці.

У католицьких храмах священики надягають білий одяг і перед початком урочистої меси проводять процесію зі свічками і обряд благословення. Під час обряду служителі храмів кроплять людей святою водою, а всі учасники ходи виконують гімн зі словами, сказаними старцем Симеоном перед Ісусом.

У православ’ї на Стрітення існує кілька традиційних обрядів, яких багато віруючих дотримуються донині. Крім освячення свічок і води в церквах, запалену свічку ставлять перед іконою під час грози – вважається, що вона береже будинок і господарство від удару блискавки. Ці ж свічки дають в руки вмираючому людині під час вимови відхідний молитви. Водою, освяченою на Стрітення Господнє, лікують хвороби і знімають порчу та вроки.

Які прикмети існують на Стрітення?
За старих часів по погоді, що панує на Стрітення, жителі сіл робили висновки про врожайність в майбутньому сезоні і погодних умовах в весняний і літній період. Відлига свідчила про теплою і ранньою весни, заморозки і холоднеча – про холодну і пізньої.

Якщо на Стрітення падав сніг, вважали, що весна буде дощовою, а якщо ще й з поземкою – затяжний і прохолодною. Ранковий снігопад віщував ранній урожай, денний – в звичайний час, вечірній – пізній. Вважалося, що сильний вітер в день святкування повинен принести хороший урожай фруктів, крапель – пшениці та інших зернових.

Посилання на основну публікацію