Що таке реституція і навіщо вона потрібна?

В останні роки слово «реституція» все частіше і частіше зустрічається в газетних статтях, на телебаченні і в інтернеті.

Як відомо кожному, під реституцією маються на увазі певні відносини, пов’язані з майновими правами. Розглянемо докладніше це правове поняття.

Що означає слово «реституція»?
Що таке реституція в Римському праві?
Що таке реституція в ЄС?
Що таке двостороння реституція?

Що означає слово «реституція»?

Поняття реституції сходить до Римському праву. Саме це слово походить від латинського «restitutio», що означає відновлення, повернення. Так в цивільному праві називається процедура повернення сторонами всіх майнових придбань, яка відбувається у випадках, коли угода визнана недійсною.

У тому випадку, коли повернути якісь матеріальні цінності в колишньому вигляді не представляється можливим, їх вартість відшкодовується еквівалентної грошовою сумою або іншим способом. Реституція завжди діє для обох сторін угоди.

Що таке реституція в Римському праві?

Римське право вперше ввело в обіг поняття реституції. У виняткових випадках, коли угода між двома приватними особами полягала обманним шляхом або іншим способом, порушували рівноправність сторін, претор міг своєю владою її розірвати і наказати сторонам повернути один одному все цінності, отримані в її результаті.

Підставами для реституції в Стародавньому Римі були:

– Наявність явного збитку від угоди в однієї зі сторін.

– Юний вік одного з учасників угоди. Відповідно до Римським правом дієздатність громадян наступала з 14 років, але до 25-річного віку вони все одно знаходилися під владою своїх батьків, які контролювали їх майновий стан. Якщо ж будь-яким чином, через емансипацію або іншим способом, юнак домагався самостійності, при укладанні угоди його недосвідченість могла стати причиною розірвання договору, якщо молодій людині щось не подобалося в умовах.

– Загрози, залякування, насильство. Якщо їх вдавалося довести, це служило достатньою підставою для реституції.

– Обман, шахрайство, введення в оману. Якщо одна зі сторін свідомо дурила іншу, і друга сторона могла це довести, застосовувалася реституція.

У той же час Римським правом обмежувався термін, протягом якого потерпіла сторона могла зажадати реституції. З дня заподіяння шкоди повинно було пройти не більше року. Право Ульпиана збільшувало цей термін до чотирьох років.

Що таке реституція в ЄС?

У країнах Євросоюзу питання реституції встав особливо гостро, починаючи з 90-х років двадцятого століття, коли в нього почали приймати колишні соціалістичні країни. Практично ціле століття війн, переділів кордонів і націоналізації власності привели до значного майнового переділу.

Одним з основних умов прийому нових держав в ЄС стало впровадження в їх законодавства положень для можливості повернення власності колишнім власникам, тобто реституції. В якості однієї зі сторін угоди тут виступає приватна особа, а інший – держава.

Деякі країни провели реституцію досить спокійно, так як більшість кадастрових записів про колишніх власників зберігалося в повному порядку.

У країнах Прибалтики прийняття законів про реституцію призвело до переходу значної частини нерухомості в руки іноземних громадян, якими в основному виявилися громадяни Швеції.

У Польщі та інших державах нерідко виникали ситуації, коли власність в колишньому вигляді не могла бути повернута, так як будівлі були знищені або повністю перебудовано. У цих випадках держава виплачувала власникам грошову компенсацію.

Значні труднощі очікують у зв’язку з реституцією жителів Західної України. Виконуючи вимоги законодавства ЄС, їм доведеться значну частину нерухомості повернути громадянам Польщі, Ізраїлю та інших країн. Польща на підставі закону про реституцію взагалі наполягає на поверненні їй територій Західної України, які були у неї відірвані по пакту 1939 року Радянським Союзом.

Що таке двостороння реституція?

У цивільному кодексі існує поняття односторонньої і двосторонньої реституції. Одностороння реституція настає в разі, коли одна зі сторін, що беруть участь в угоді, була навмисно введена в оману іншою стороною. Якщо факт шахрайства, обману або підробки розкривається, обманщик зобов’язаний повернути жертві все майно, яке він придбав в результаті нечесної угоди.

Двостороння реституція застосовується в тих випадках, коли обидві сторони сумлінно виконали умови угоди, однак укладений між ними договір все ж був визнаний недійсним через правопорушень:

– Недотримання формальних правил держреєстрації;

– Виходу за межі правочинності або правоздатності однієї зі сторін;

– Обмежених повноважень однієї зі сторін.

Будь-яке з цих умов дає підстави застосувати двосторонню реституцію, тобто повернення в стан, що передував угоді.

Посилання на основну публікацію