Що таке менталітет?

У перекладі з англійської мови термін «mentality» позначає «розумовий». Вперше його почав використовувати Р. Емірсон в середині дев’ятнадцятого століття.

Проблема вивчення ментальності знайшла своє відображення в працях таких вчених, як Ж. Лефевр, Г. Лебон, Е. Фромм, Л. Леві-Брюль, З. Фрейд, К. Юнг, Й. Хейзинг. Аналізуючи менталітет різних країн, народів, груп, соціальних епох, перераховані мислителі визначили, що менталітет впливає на численні біологічні, кліматичні, культурні та соціальні фактори.

Саме на його основі виникають підсвідомі імпульси, що змушують людину думати і діяти певним чином в тій чи іншій ситуації.

Менталітет – це поширений в конкретній групі розумовий образ про іншої соціальної групи, особистості, організації. Це форма групового свідомості, що дозволяє осмислено оцінити своєрідне сприйняття політичними і соціальними групами будь-якого суспільного процесу.

Менталітет відбиває як ціннісне, так і раціональне, ірраціональне і чуттєве ставлення соціуму до всіх складових обстановки, що склалася. Він сприяє згуртуванню народу і гарантує цілісність соціальної групи, що базується на усталених в ній підходах і нормах поведінки.

Соціологи і політики завжди враховують ментальне своєрідність релігійних, національних та соціальних об’єднань, з якими взаємодіють.

Увага звертається на стійкість, сталість, тривалість і складність трансформації поглядів і дій в ході проведення громадських реформ. При цьому вплинути на уявлення групи про правила і норми шляхом нав’язування інформації не тільки складно, але й небезпечно – штучне формування народного світогляду загрожує деструктивними наслідками.

Якщо говорити більш звичною мовою, то менталітет об’єднує уявлення про час і простір, соціальному і природному оточенні, самому собі і інших людей. Оцінюючи власний менталітет, людина може порівнювати, як змінювалося його думку, стосується тих чи інших подій, протягом певного часового проміжку.

Це дозволяє усвідомити, що менталітет – загальний для народу фактор, оскільки люди, що живуть в одній країні або які є учасниками меншої соціальної групи, в нормі змінюються одночасно, тому що на них впливають однакові фактори.

Вчені виділяють кілька видів менталітету:

– Первісний, античний, середньовічний;

– Азіатський, європейський;

– Чоловічий, жіночий, дитячий;

– Тоталітарний, бюрократичний, революційний;

– Релігійний;

– Інтелігентський, селянський і деякі інші.

Важлива також класифікація менталітетів різних рівнів:

– Груповий;

– Індивідуальний;

– Загальнонародний (думка всієї нації, більшості людей певної національності);

– Колективний.

Не можна сказати, що менталітет постійний. З роками він «забарвлюється» новими рисами, хоча відбувається це дуже повільно. Інерція ментальності завжди поетапно. Вона передбачає зовнішні і внутрішні поштовхи, які допомагають групі сформувати нові уявлення про змінених умовах. Політична і економічна сфери розвиваються набагато швидше і ефективніше менталітету.

Уявлення про дійсність, притаманні різним народам, формувалися в мали місце бути соціальних, економічних, політичних, громадських, духовних і культурних обставинах. Саме тому змінити в них щось швидко неможливо. Одні нації є егоїстичними і націленими на збагачення, інші – доброзичливими і миролюбними.

Звичайно, не можна стверджувати, що всі люди, які проживають на території однієї країни, мислять практично однаково. Проте можна впевнено стверджувати: їх спосіб мислення схожий і багато факторів вони класифікують, вдаючись до аналогічних методам.

При цьому різка зміна поглядів на те, що відбувається говорить про кризу ідентичності особистості і глибоких внутрішніх змінах, що не завжди добре для керівника групи, яка не бажає кардинальних змін.

Посилання на основну публікацію