Сальвадор Далі – біографія

  • Ім’я: Сальвадор Далі (Salvador Dali)
  • Дата народження: 11 травня 1904 року
  • Дата смерті: 23 січня 1989 року
  • Вік: 84 роки
  • Місце народження: Фігерас, Іспанія
  • Місце смерті: Фігерас, Іспанія
  • Діяльність: живописець, графік, скульптор, режисер, письменник
  • Сімейний стан: одружений

Хвацько підкручені вуса, божевільний погляд, ексцентричні витівки – усі бачили в ньому божевільного. Але за зовнішньою оболонкою дивака переховувався сором’язливий і закомплексований людина. Це Сальвадор Дали.

Сальвадор Далі – дитинство

В родині дона Сальвадора Далі-і-Кусі були надзвичайно раді появи первістка. Вирішили назвати його на честь батька. Проте хлопчик прожив недовго – помер від менінгіту. Батьки місця собі не знаходили від горя, і лише народження ще одного сина повернуло їх до життя. Сумнівів не було: цей малюк – реінкарнація першого! До того ж схожий на нього, як дві краплі води. Хлопчика також назвали Сальвадором.

Коли дитина трохи підріс, його привели на могилу брата. Він заворожено дивився на власне ім’я на мармуровій плиті…

Жителі іспанського містечка Фігерас обступили нестямно кричав хлопчика. У справу втрутився поліцейський:

– Та відкрийте ви уже свою крамницю і дайте дитині льодяник! – страж порядку звертався до переляканому крамаря, який всього-навсього попросив хлопчика почекати, поки закінчиться сієста.

Істеричним дитиною виявився, звичайно, Сальвадор, звик добиватися свого за допомогою маніпуляцій, шантажу і крику. Коли батько відмовився купити йому велосипед, хлопчик почав мочитися в постіль. Міг кидатися на стіни, а коли його запитували, навіщо він це робить, відповів: «Тому що на мене ніхто не звертає уваги».

Діти його не любили. Дізнавшись, що Сальвадор боїться коників, почали підкладати йому в зошит, кидати за комір. Нещасний плакав, кричав, але бажаючих втішити його не знаходилося. Єдиною віддушиною стало малювання. У шість років він надряпав на дерев’яному столі свій перший начерк – пару лебедів, а в десять вже став художником з власним, досить оригінальним баченням навколишнього дійсності.

Батьки старалися ні в чому не обмежувати юного генія. Відвели йому під майстерню окрему кімнату з ванною. Коли було жарко, Сальвадор наповнював ванну холодною водою, сідав у неї і малював на полотні. Мольбертом служила ребриста дошка для прання.

Сальвадор Далі – кар’єра

У 1921 році Сальвадор відправився в Академії Сан-Фернандо – відточувати образотворчі навички. Написав екзаменаційну картину, але комісія заявила, що робота дуже мала за розміром, і дала йому шанс виправитися. Однак через пару днів Дали приніс малюнок ще менше предьщущего. Академіки здалися і взяли обдарованого ексцентрика на курс. Через кілька років він сповна «віддячив» своїм вчителям за їхню доброту. На іспиті комісії заявив: «Не збираюся продемонструвати вам свої вміння, адже ні один з вас не знає стільки, скільки знаю я». Нахабного всезнайку виключили.

Однак роки навчання в Академії не пройшли для Дали задарма. Він шукав себе, пробував нові течії -кубізм, дадаїзм, багато писав, читав Фрейда. Але самий потужний сплеск його таланту трапився, коли художник приїхав у Париж. Там він познайомився зі своїм кумиром – Пабло Пікассо, там примкнув до сюрреалістів, чиї полотна рясніли алюзіями і химерними формами.

Сальвадор Далі – біографія особистого життя

В гуртку сюрреалістів Дали вперше побачив жінку, якій судилося стати найголовнішою людиною в його житті, -незрівнянну Галу.

Олені Дьяконовой 36, йому 25. Зовсім молодик, якщо врахувати, що жінок Дали не знав. Незадовго до цього він захопився своїм близьким другом, поетом Федеріко Гарсіа Лорка, але зв’язок не була чимось серйозним.

Щось тріпотіло глибоко всередині і змушувало підкошуватися ноги, коли він бачив Галу. Далеко не красуня, зате яка харизма! Не дивно, що її чоловік, поет Поль Елюар, дивився в обидва – лише б хто не повів. Не допомагало: вона заводила романи направо і наліво. В гуртку сюрреалістів її загадково прозвали «музою». Дали Гала помітила одразу. Подивившись його роботи, зрозуміла, що перед нею справжній талант. А сам Сальвадор вже безоглядно закохався.

Батькові обраниця сина припала до вподоби, але Дали був готовий посваритися з усім світом заради коханої. Спочатку одну з картин він підписав словами: «Іноді я з насолодою плюю на портрет моєї матері», хоча мати завжди палко любив. Потім послав батькові конверт зі своєю спермою і запискою: «Тут все, що я тобі винен». Він налаштував весь світ проти себе, а сам в 1934 році уклав шлюб з Галою, яка заради нього кинула чоловіка і дочку.

Сальвадор Дали до того часу став досить відомим художником. Його картини брали на виставки, критики писали захоплені відгуки. Вже були створені полотна «Великий мастурбатор» (1929), «Постійність пам’яті» (1931), «Ретроспективний портрет жінки» (1933). Через пару років Дали напише «Особа Мей Уест» і «Телефон-омар». Його творчість подобалося публіці, ось тільки купувати картини ніхто не поспішав. Найбільше через це переживала Гала. Вона була впевнена, що не помилилася, зробивши ставку на Дали, і шукала покупців: ходила по галереях, пропонувала полотна – і раз за разом чула відмову. Пара жила в злиднях.

Нарешті, подув вітер змін: виявилося, художника знають і люблять в Америці. Було вирішено їхати за океан.

Поки в Європі бушувала Друга світова. Далі і Гала насолоджувалися американським тріумфом художника. Гроші лилися рікою. Сам Уолт Дісней запропонував Дали працювати з ним над мультфільмом. Правда, він вийшов таким дивним, що на екрани його вирішили не випускати. Пізніше художник стали пропонувати рекламні контракти, той охоче погоджувався.

Сторонні спостерігачі бачили в Дали божевільного ексцентрика, який робить, що спаде їй в голову. Насправді він робив те, що хоче Гала. Після весілля навіть частину своїх картин він підписав «Гала-Сальвадор Далі».

Вона користувалася довірливістю генія. У неї було багато молодих коханців, і Дали доводилося з цим миритися. Незабаром романи на стороні став заводити і він. Так, в 1965 році в його житті з’явилася Аманда Лір. Дивний персонаж: ходили чутки, що в минулому вона була чоловіком… Хоча яка різниця, адже Сальвадор потребував в близькій людині. Він як і раніше малював, але його картини користувалися таким попитом, що художник перестав творити і почав штампувати. Одного разу Гала побачила, як Дали малює: бере фарбу, вмочує кисть у ванну з водою і бризкає на полотно: «І так куплять!»

У 1968 році Гала побажала залишитися на самоті. Сальвадор купив їй замок в Пуболі. Приїжджати туди він міг лише за попередньою згодою своєї музи. Художник страждав, але це був тільки початок. Через кілька років він дізнався, що у нього хвороба Паркінсона. Гала відразу поставила на Дали хрест: який від нього толк?

Хвороба прогресувала. Художник з працею малював – просто виводив закарлючки. Гала приносила йому порожні аркуші паперу і примушувала ставити на них підпис – щоб потім намалювати що-небудь на них самої і продати, видавши за малюнок майстра.

Але він продовжував любити Галу. Коли в 1982 році вона померла. Дали замкнувся в її замку і практично не приймав відвідувачів. Покинув оселю тільки через пожежі, що почалася. Частково паралізований Дали кликав на допомогу, але ніхто не прийшов… У художника обгоріло 20% тіла, вижив дивом.

Повертатися в Пуболь він не побажав. Оселився в ‘ рідному Фігерасі, у власному музеї, який заснував у 1974 році. Хворий і немічний, він мріяв, щоб його і поховали тут. Коли 23 січня 1989 року Сальвадор Дали помер від серцевого нападу, труну з його тілом помістили під одну з плит на підлозі. Тепер щодня сотні шанувальників ступають на його могилу, як і хотів сам художник.

Посилання на основну публікацію