Павло Дуров – біографія

  • Ім’я: Павло Дуров ( Pavel Durov )
  • Дата народження: 10 жовтня 1984
  • Вік: 31 рік
  • Місце народження: Ленінград, СРСР
  • Зріст: 178 см
  • Вага: 75 кг
  • Діяльність: підприємець, засновник «ВКонтакте»
  • Сімейний стан: одружений

Павло Дуров – біографія

Коли його називають «російським Марком Цукербергом», він супиться. У Павла Дурова свій шлях і своя історія. Та й сам він уже не менш популярний, ніж його західний колега. Так що не виключено, що скоро засновника Facebook будуть називати «американським Павлом Дуровим».

Санкт-Петербург, 27 травня 2012 року. По Невському проспекту гуляють натовпи людей – відзначається День міста. Раптом вікно на верхньому поверсі знаменитого «Будинку Зінгера» розчиняється, в отворі з’являється людина і починає пускати паперові літачки. До кожного прив’язана 5000-рублева купюра. Перехожі кидаються збирати гроші, а зверху вже летять нові літачки…

Організатора акції, того самого людини у віконному отворі, що відбувається, здається, забавляє. «Я просто хотів створити святковий настрій для людей», – виправдовує потім свій вчинок Павло Дуров, нібито не розуміючи, в чому справа. Більш понятливой виявиться громадськість, яка скаже: «Примха купчика».

Павло Дуров – російський підприємець, програміст, один із засновників самої популярної соціальної мережі в країнах СНД. Колишній генеральний директор «ВКонтакте» .

Дуров з’явився на світ у місті Ленінграді. Його сім’я – представники ленінградської інтелігенції. Отець – доктор філологічних наук.
Брат Павла, Микола, відомий математик і програміст.

У школі Пашу вважали занудою і ботаніком, перші роки навчання у хлопчика практично не було друзів. Зате з’явилося захоплення – інформатика. Одного разу він замінив всі заставки на шкільних комп’ютерах фотографією вчителя інформатики з не дуже гуманної написом Must die («Повинен померти»). Розлючений викладач хотів заборонити проказнику доступ до шкільної мережі, але не тут-то було – Дуров зламав і цю систему.

Батьки не сумнівалися – в університет їхній син надійде. Нехай бунтар, нехай бешкетник, але розуму йому не позичати! І дійсно, в 2001 році юнак став студентом філологічного факультету.

Як-то раз студенти готувалися до чергової сесії. Для зручності було вирішено кожному готувати по одному квитку, а потім обмінятися інформацією. Дуров запротестував -доведеться потім їх збирати, ксерокопіювати. І запропонував – давайте завантажимо квитки в Інтернет. Так виник сайт Durov. com. На ньому студенти розміщували лекції, завдання, реферати.

Слідом за першим сайтом пішов другий-університетський. Там студенти спілкувалися між собою, обмінювалися думками. Час від часу, щоб підлити масла у вогонь, Павло реєстрував новий профіль і анонімно розпалював суперечки.

Встигав він вчитися? Ще б! Дуров перемагав на олімпіадах, вважався одним з кращих студентів, тричі ставав лауреатом Потанинской стипендії. Як підсумок – червоний диплом. Правда, такий цінний документ юний геній так і не забрав. Він вважав: якщо ти розумний, то це і так буде видно, а якщо дурний – жоден диплом не допоможе.

– Дивись, давно хотів тобі показати, – юнак відкрив ноутбук і набрав в адресному рядку: Facebook. На екрані відкрився сайт. Павло присунувся ближче.

Це був його старий приятель, тільки що повернувся з Америки. Він пояснив -студентські форуми канули в минуле, за океаном давно користуються іншою соціальною мережею. Дуров уважно розглядав сайт. Непогано… Замість абстрактних аватарів тут були особисті фотографії, а замість нікнеймів – реальні імена і прізвища.

З того дня Дуров, здавалося, став одержимим. Іноземний сайті він показав своєму братові Миколі, який і раніше допомагав йому в комп’ютерних справах. Той підтвердив – зробити щось подібне в Росії буде непросто, але можливо.

Нова назва – «ВКонтакте» – виникло саме собою. Просто спало на думку: треба завжди бути в контакті з друзями.

Коли сайт був готовий і на нього стали заходити перші користувачі, вийшов казус. Люди зрозуміли, що бачать перед собою копію Facebook. «А що в цьому такого? Навіть Стів Джобе крав геніальні ідеї. А чим я гірше?» -відповів Павло.

У 2007 році сайт «ВКонтакте» став третім за популярністю серед російських сайтів, а ще через рік налічував уже понад 20 млн користувачів. Дуров все чекав, коли ж трапиться те, чого він давно вже чекав. І це сталося.

Одного разу пролунав телефонний дзвінок. «Павло, не могли б ми обговорити умови продажу вашого сайту?» Вдосталь насолодившись цією хвилиною, Дуров відрізав: «Ні!»

Потужне старовинна будівля в центрі міста, з грізними валькиріямі на фасаді, мансардою і куполом у вигляді кулі – те, що потрібно. Та й всередині офіс обставлений оригінально, під стати новому керівникові.

Люди, які працювали з Дуровим довгий час, не могли не помітити, як він змінився в останні роки. Став жорстким, безкомпромісним, владним. На нарадах міг довго сидіти, не промовляючи ні слова, а потім раптом розлютитися і накричати на співробітників. Деякі витівки були настільки гучними, що обговорювалися в пресі.

Приміром, в чергову річницю Перемоги у Великій Вітчизняній війні Дуров написав у соціальній мережі: «Народ гуляє. Ще б пак – 67 років тому Сталін відстояв у Гітлера право репресувати населення СРСР». Тут же на Дурова посипалися звинувачення, а деякі публічні люди і зовсім видалили свої акаунти з сайту «ВКонтакте» – на знак протесту.

Куди серйозніше виявився конфлікт з владою. У грудні 2011 року ФСБ попросило Павла Дурова закрити групи опозиціонерів в соціальній мережі. Той відмовився і поспішив пояснити: «Ні, я не симпатизую опозиціонерам, просто, якщо видалити їх групи, я втрачу багато користувачів». Ось так, гола вигода.

1 квітня 2014 року користувачі «ВКонтакте» виявили на особистій сторінці Павла Дурова оголошення про те, що він йде з поста генерального директора. Бізнесмен пояснив це досить оригінально: «Те, чим ви володієте, рано чи пізно починає володіти вами». Переважна більшість сприйняла цю заяву як першоквітневий жарт, але Павло не жартував. Сказав -зробив.

Після звільнення Дуров емігрував, зізнавшись на прощання, що вести бізнес в Росії неможливо, а тому він навряд чи коли-небудь повернеться на Батьківщину. Пристойний стан він вже заробив, так що тепер може займатися тим, що подобається. На горизонті новий проект Telegram – безкоштовний додаток для передачі повідомлень. «Зараз я щасливий, живучи без будь-якої власності і вважаючи себе громадянином світу», -каже Павло.

Публічність Дуров не любить, і навіть новина про створення фільму про нього сприйняв з незадоволенням. Правда, стрічку все ж обіцяють випустити – вона буде знята за книгою Миколи Кононова «Код Дурова». Автор виявився одним з небагатьох, з ким Павло погодився поговорити про своє життя. Поговорив – і знову закрився. Де він зараз живе, з ким і як – не знає ніхто. Ходять чутки, що у Павла є цивільна дружина, і він вже двічі батько, але поки він сам це не підтвердить, домисли так і залишаться домислами.

Павло Дуров – особисте життя

Про особисте життя Павла Дурова нічого невідомо. Воно не афішується, він рідко дає інтерв’ю, а теми сімейних відносин не торкається зовсім. Однак, судячи з чуток, у Дурова є дама серця, і двоє дітей.

Павло Дуров – біографія життя

  • 2006 – Закінчення Дуровим філфаку СПбГУ з червоним дипломом. Офіційний запуск сайту «ВКонтакте»
  • 2008 – На сайті Павла Дурова «ВКонтакте» більше 20 млн користувачів
  • 2010 – Команда «ВКонтакте» починає знімати офіс в «Будинку Зінгера»
  • 2011 – Стан Дурова оцінюється в 8 млрд рублів
  • 2011 – Конфлікт з ФСБ., Дурова попросили закрити опозиційні групи в «ВКонтакте»
  • 2012 – Акція з паперовими літачками; вона засуджувалася товариством
  • 2014 – Відхід з поста генерального директора Павла Дурова «ВКонтакте»
Посилання на основну публікацію