Марія Склодовська-Кюрі – біографія

  • Ім’я: Марія Кюрі-Склодовська (Marie Curie-Sklodovskaya)
  • Дата народження: 7 листопада 1867 року
  • Дата смерті: 4 липня 1934 року
  • Вік: 66 років
  • Місце народження: Варшава
  • Місце смерті: Санселльмоза, Франція
  • Діяльність: Французький фізик
  • Сімейний стан: заміжня

Марія Склодовська-Кюрі – біографія

Ставши першою в світі жінкою-лауреатом Нобелівської премії (причому двічі!), Марія Склодовська-Кюрі зруйнувала стереотип, що наукою можуть займатися тільки чоловіки. Вона подарувала людству новий елемент радій, який у підсумку і погубив її.

Варшава, кінець XIX століття. У бідній родині Склодовських недавно померла від туберкульозу мати, а до неї – одна з дочок. Батькові сімейства насилу вдавалося прогодувати чотирьох дітей. А дві доньки-підлітка, Марія Соломія і Броніслава, так хотіли стати лікарями!.. Здавалося, мрії так і залишаться мріями, і не тільки тому, що на навчання немає грошей. В Російській імперії, куди входила Польща, жінок у вищі навчальні заклади не брали. Але у сестер визрів план: Марія протягом п’яти років буде працювати гувернанткою, щоб дати можливість сестрі закінчити медичний інститут у Парижі. А потім Броніслава стане оплачувати проживання та освіта Марії у французькій столиці.

Марія Склодовська-Кюрі – найкраща студентка

Вирушаючи в 1891 році у Франції, 23-річна Марія Склодовська вже передумала ставати лікарем. Її зацікавили фізика, математика і хімія, і саме їх вона почала вивчати в Сорбонні. Броня, як і домовлялися, допомагала їй грошима, але майже всі «з’їдала» плата за навчання. На життя грошей ледь вистачало: Марія знімала крихітну кімнату в мансарді в Латинському кварталі і могла за весь день з’їсти всього кілька редисок.

Втім, навіть у ті дні, коли у неї було достатньо продуктів, що дівчина могла забути про них, занурившись в книжки й конспекти. Кілька разів це закінчувалося голодними непритомністю і суворими доганами від лікарів, однак більш уважною до себе студентка так і не стала. Як можна думати про якийсь їжі або сну, коли в підручниках з фізики і хімії ховається стільки дивовижних таємниць!

Марія Склодовська-Кюрі – біографія особистого життя

Закінчивши навчання, Склодовська стала першою жінкою-викладачем Сорбонни. Одночасно вона займалася і науковими дослідженнями. У ті роки Марію цікавили магнітні властивості сплавів. Наприклад, чому намагнічені речовини поводять себе по-різному при підвищенні температури, а при певній температурі різко втрачають магнітні властивості?..

Проте в лабораторії Сорбонни не було відповідних умов, щоб вивчати магнетизм, і один з колег Склодовської вирішив познайомити її з молодим фізиком П’єром Кюрі, який керував лабораторією при Муніципальній школі промислової фізики і хімії. Вперше побачивши П’єра, Марія відчула, що хоче бути поруч з цим спокійним, замисленим чоловіком. В ту хвилину вона була не фізиком, а романтичною жінкою, зустріла свою долю…

П’єр Кюрі відчув те ж саме. «Любити – це не значить дивитися один на одного. Любити – означає дивитися разом в одному напрямку», – багато років напише французький письменник і льотчик Антуан де Сент-Екзюпері. Подружжя Кюрі можна назвати ідеальним прикладом саме такої любові. Обмінявшись першими словами, вони зрозуміли, що дивляться в один бік -у бік таємниць, які приховує природа і які вони хочуть розгадати.

П’єр і Марія почали працювати разом і менше ніж через рік, в липні 1895 року зіграли дуже скромне весілля. У 1897 році у них народилася дочка Ірен – в майбутньому вона продовжить їх справу і теж стане нобелівським лауреатом разом з чоловіком Фредеріком Жо-ліо. А ще через рік Марія, ініціатор всього нового в сім’ї, запропонувала чоловікові зайнятися дослідженнями нещодавно відкритого і зовсім не вивченого в той час явища радіоактивності. Втім, цього терміна тоді ще не існувало: пізніше його запропонує сама Марія.

Марія Склодовська-Кюрі – вища нагорода

Вивчення радіоактивності без засобів спецзахисту вкрай небезпечно, але тоді про це ще не було відомо. Марія власними руками перебирала розтерті в порошок уранові мінерали і очищала від домішок в дерев’яному сарайчику. Наслідки цього проявилися пізніше у вигляді виразок і опіків на руках, з-за яких Марія до кінця життя на людях не знімала рукавичок.

Але навіть в самий розпал досліджень Склодовська-Кюрі не забувала приділити час своєму коханому. По вихідних вони їхали на велосипедах за місто і влаштовували пікнік. В юності Марія майже ніколи не готувала для себе, але тепер навчилася готувати улюблені страви П’єра. Разом з тим на домашні справи вона намагалася витрачати якомога менше часу, кожну вільну хвилину присвячуючи роботі.

Зусилля подружжя Кюрі були винагороджені: у 1903 році вони разом з Анрі Беккерелем, відкрив радіоактивне випромінювання, отримали запрошення в Стокгольм, щоб отримати найвищу нагороду наукового світу – Нобелівську премію з фізики за відкриття і дослідження цього явища.

Приїхати на вручення нагороди Марія і П’єр не змогли: обидва були хворі. Проте Нобелівський комітет повторив для них церемонію через півроку. Для Марії це був один з рідкісних «виходів у світ», коли вона могла одягнутися не в лабораторний халат, а у вечірній сукні і зробити красиву зачіску. Порівняно з іншими дамами, присутніми на врученні премії, вона виглядала досить скромно: з прикрас на ній була лише тонкий золотий ланцюжок, майже непомітна на тлі блискучих навколо дорогоцінних каменів…

Марія Склодовська-Кюрі – знову одна

Щастя подружжя Кюрі закінчилося в 1906 році, коли П’єр загинув безглуздою смертю – потрапив під екіпаж. До того часу у них з Марією вже народилася друга дочка Єва Деніза, в майбутньому біограф Марії.

З боку могло здатися, що Марія не так вже сильно переживала смерть дружина: не впадала в депресію, не плакала, не відмовлялася спілкуватися з людьми. Вона просто продовжувала працювати і займатися дітьми – так само, як і раніше. Але насправді саме це свідчить про те, що вона відчувала до П’єру справжню любов, а не легковажну закоханість і не егоїстичну пристрасть. Після його смерті Марія повела себе так, як йому напевно хотілося б: продовжила роботу і виховала дочок гідними людьми.

У 1911 році Склодовська-Кюрі одержала Нобелівську премію з хімії. Знову навколо були пишні вбрання та блискучі прикраси, знову лунали гучні слова про те, що вона «сприяла народженню нової галузі науки – радіології». Тільки коханого чоловіка більше не було поруч. Другу «нобелівку» Кюрі отримала за відкриття радію і полонію. Вперше вона виділила солі цих хімічних елементів разом з П’єром, а пізніше знайшла їх атомна вага і описала їх властивості, а також зуміла отримати чистий радій, що став міжнародним еталоном цієї речовини. Марія з П’єром мріяли, що відкритий ними новий метал буде незвичайного кольору, але радій виявився, як і більшість металів, сріблястим. Зате він світився в темряві, і подружжя часто милувалися його холодним сяйвом…

Перед Першою світовою Марія щільно вивчала можливості застосування радіології в медицині, а на початку війни запропонувала використовувати рентгенівське випромінювання в госпіталях, щоб точно визначати, де саме в тілах поранених застрягли кулі і осколки. Згадавши свою юнацьку мрію стати лікарем, вона разом з дочкою Ірен стала їздити по військовим госпіталям з пересувним рентгенівським апаратом і показувати медикам, як ним користуватися. А пізніше виявилося, що радіоактивність може допомогти в лікуванні онкологічних захворювань.

До кінця життя Марія вела щоденники, в яких зверталася до свого покійного чоловіка як до живого, ділилася думками, успіхами, проблемами. Головним своїм дітищем вона вважала створений у 1914 році в Парижі Радієвий інститут, який пізніше породив такі ж інститути в інших країнах, включаючи і Росію. Померла вчений в 1934 році від апластичної анемії, ставши першою людиною на Землі, які померли від опромінення. Похована вона поруч з чоловіком у паризькому Пантеоні.

Посилання на основну публікацію