Ілля Мечников – біографія, історія життя

  • Ім’я: Ілля Мечников (Ilya Mechnikov)
  • Дата народження: 15 травня 1845 року
  • Дата смерті: 15 липня 1916 року
  • Вік: 71 рік
  • Місце народження: с. Іванівка поблизу Харкова, Росія
  • Місце смерті: Париж, Франція
  • Діяльність: біолог, цитолог, лікар-ембріолог, імунолог і патолог
  • Сімейний стан: одружений

Ілля Мечников біографія

Мечников увійшов в історію як першовідкривач імунітету і творець науки про старіння – геронтології. Він же запропонував і «ліки» від старості – кефіри і йогурти на основі болгарської палички, які весь світ п’є досі.

Сестричка маленького Іллі, що проходила повз, захихотіла:

– Пане Ртуть, а, пан Ртуть!

Той не реагував. Непосида за природою (за що і отримав своє прізвисько), серед квітів і високої трави він раптом завмирав. Його так зачаровувала метушня жучків і черв’ячків! Ілля завжди з нетерпінням чекав літа, яке сім’я проводила тут, у маєтку Панасівка на Харківщині.

Ілля Мечников – Юний натураліст

Допитливість хлопчика не знала меж. Сестра Катя голосно вищала, побачивши, як братик розрізає жабу або рибку. А він так хотів поділитися своїми спостереженнями, от тільки ніхто з домашніх його не слухав.

– Хочете заробити? – звернувся він до сільським дітлахам. – Я буду читати лекції і платити стипендію тим, хто буде на них ходити, по 2 копійки за урок.

«Студенти» стали збиратися на галявині. Перед ними поважно походжав Ілля.

– Ви бачите жабу. У неї є легкі, якими вона дихає, – розповідав він, тримаючи за лапку земноводне…

Мечников – Пристрасть до науки

Один лише репетитор старшого брата Ходунов оцінив недитяче захоплення Іллі і багато з них займався. Хлопчик, як губка, вбирав все нове.

І ось результат – поступив відразу в другий клас гімназії. А потім Мечникова захопив мікросвіт, він почав вивчати інфузорії. Навіть став таємно відвідувати лекції в Харківському університеті. Одного разу Ілля рішуче підійшов до лектора.

– Я гімназист, але давно відвідую ваші заняття. У мене стільки ідей для дослідів! Будь ласка, дозвольте мені попрацювати в лабораторії.

– Оканчивайте перш гімназію і поступайте в університет, – був жорсткий відповідь.

Тоді юнак звернувся до іншого професору Іванові Петровичу Щелкову.

– Допитливість -це похвально. Я спробую керувати вашою роботою, – відповів той.

Окрилений, Ілля накинувся на складні керівництва, став вивчати клітини і тканини. Він переклав з французької книгу Грове «Взаємодія фізичних сил», написав різку, але справедливу рецензію на книгу професора Леваковского «Керівництво по геології», її опублікували в серйозному науковому виданні. А його роботу про інфузорій надрукував журнал «Вісник природничих наук».

І ось гімназія закінчена з золотою медаллю.

– Тепер, Іллюша, відпочинеш перед вступом в університет, – гладила його по голові мама.

Але син упав перед нею на коліна.

– Мамочко! Благаю! Дозволь мені поїхати в Вюрц-бургский університет! Мені необхідно послухати знаменитих професорів, вивчити структуру клітини. У ній ще стільки таємниць, розумієш?..

Однак дуже скоро син повернувся з-за неуточненого розкладу занять. Та й грошей на життя не залишалося: він майже все витратив на книги. Серед інших фоліантів Ілля привіз «Походження видів шляхом природного відбору» Дарвіна і став переконаним прихильником цієї теорії.

Вступивши в 1862 році на природничий факультет Харківського університету, Мечников швидко занудьгував на лекціях: багато чого він уже знав. А що, якщо екстерном закінчити університет?.. Через 2 роки 19-річний Ілля тримав в руках диплом про вищу освіту. Професура передрекла талановитому студенту велике майбутнє.

Головне відкриття Мечникова

Викладачі не помилилися: вже до 22 років Мечников став визнаним ученим, доктором наук. Але головне відкриття йому допоміг зробити випадок.

Одного разу, спостерігаючи за прозорими личинок морської зірки, він встромив у тіло личинки шпильку троянди і виявив, що навколо скалки скупчилися клітини амебоциты. Вони намагалися поглинути чужорідне тіло, або створювали навколо нього захисний шар. Ілля Ілліч дав цим клітинам назва «фагоцити» (у перекладі з давньогрецької – «пожирачі»), В людському організмі їх функції виконують лейкоцити -білі кров’яні тільця. І Мечников прийшов до висновку, що вони є «санітарами організму».

Ілля Ілліч став вивчати вплив фагоцитів на мікроби, що викликають поворотний тиф, проводячи досліди на гризунах, собак, мавп. Незабаром бактеріологічна станція в Одесі, де він працював в 1886 році, стала світовим центром імунології. Саме тут почали робити перші в країні щеплення проти сказу.

Фагоцитарну теорію імунітету багато російські біологи сприйняли в багнети. Мечникова дорікали у відсутності медичної освіти, заважали працювати. В результаті, втомившись боротися, Ілля Ілліч вирішив покинути Росію. У 1887 році він відправився в Німеччину, а роком пізніше, отримавши запрошення відомого мікробіолога Луї Пастера, перебрався в Париж і відкрив в його інституті лабораторію.

Роки досліджень принесли плоди: у 1908 році за свою фагоцитарну теорію Мечников був удостоєний Нобелівської премії. Лише після цього вченого запросили в Москву і Петербург.

Мечников – Боротьба за довголіття

Відхід з життя одного, вчителі і соратника Луї Пастера змусив Мечникова задуматися про смерть, яка настає часом у розквіті творчих сил. Численні розтину померлих людей в різному віці і від різних хвороб, досліди над тваринами переконали його в тому, що в кишечнику розмножуються патогенні мікроби, що отруюють організм своїми токсинами.

Вчений вважав, що за допомогою правильного харчування можна «лікувати» старість. Найефективнішим «ліками» він називав «болгарську паличку» -бактерію, яка при сквашивании молока виробляє найбільше молочної кислоти, а значить, пригнічує гнильні процеси і продовжує життя. Так біолог І.мечников подарував світу рецепт закваски для кефіру і йогурту.

Ілля Мечников – біографія особистому житті: Закоханий матеріаліст

Наука наукою, а природа теж вимагала свого. Будучи матеріалістом, любов Мечников не вірив. «Є фізіологія, – говорив він, – і від неї нікуди не дінешся». З міркувань «фізіології» він і вирішив «виховати» дружину.

Катя, юна дочка його друга, професора Бекетова, здавалася відповідною кандидатурою. Але немов у насмішку над власними переконаннями Ілля закохався в обраницю. І… так недоречно захворів. Підходяща кандидатура воліла розваги, зате родичка «нареченої», Людмила, стала і доглядальницею, і подругою. Мечников прив’язався до неї, але дівчина захворіла на туберкульоз.

– Я понесу тебе до вівтаря на руках! – сказав Ілля.

…Через чотири роки після весілля Людмила померла. Невтішний вдівець спробував накласти на себе руки, прийнявши морфій. Однак переборщив з дозою, організм відторгнув ліки, і це врятувало йому життя.

З глибокої депресії 30-річного Мечникова вивела викладацька робота. Серед залицяльників його лекторської таланту була і 16-річна Ольга Білокопитова. Молоді люди сподобалися один одному і… побралися.

– Який сплеск почуттів у матеріаліста, вважає жінок неповноцінними істотами, «абсолютно не здатними до самостійного творчості»! Посмішка Господа, не інакше, -жартували друзі.

Дружина стала для Мечникова помічницею, другом, помічником. Але знову прийшла біда, Ольга підхопила черевний тиф.

– Шкода, але смерть неминуча, – винесли вердикт лікарі.

Убитий горем вчений знову вирішив покінчити життя самогубством і ввів собі в вену кров хворої дружини. «Я все одно не винесу її відходу. Помремо разом. Так і з’ясую заодно, чи передається хвороба з кров’ю», – вирішив він.

Однак обоє одужали і, як у казці, «жили разом довго і щасливо». Помер Мечников лише в 1916 році у віці 71 року, подарувавши кожному з нас шанс на довге життя.

Посилання на основну публікацію