Чим відрізняється трилер від фільму жахів

Страх – одна з найсильніших емоцій, які може відчувати людина. Бажання пережити почуття страху важко пояснити, але саме воно стає мотивом поведінки, провокуючого реальну або уявну загрозу життю. Більшість людей контролює і пригнічує це бажання, але воно все одно залишається в нас на підсвідомому рівні і часто проявляється в інтересі до відстороненим ситуацій, що викликають страх як емоційний стан. Очевидно, тому такою популярністю користуються фільми жахів і трилери, жанрові відмінності яких полягають у ступеня вираженості мотиву страху.

Що таке трилер і фільм жахів
Триллер в кінематографії – це художній фільм, що викликає у глядача наростаюче почуття тривоги, межує зі страхом, що пробуджує емоційний сплеск, хвилювання. До трилерів відносяться детективні, пригодницькі, шпигунські, містичні та науково-фантастичні фільми.

Фільм жахів – кінематографічний жанр, в якому сюжет вибудовується як послідовний ряд напружених епізодів, котрі лякають несподіванкою, що викликають у глядача відчуття підвищеної тривоги, болісної невизначеності й очікування чогось жахливого. Різновидами цього жанру є фільми жахів про надприродні сутності, зомбі, вампірів, людожерів, маніяків і містичних силах.

Порівняння трилера і фільму жахів
У чому ж різниця між трилером і фільмом жахів?

У трилері емоційний фон створює зміст композиційно пов’язаних фрагментів, в яких герой проходить випробування на межі людських можливостей. Розвиток сюжету при цьому починається з фатального події, наслідки якого призводять до катастрофи. У детективних фільмах тема випробування трансформується у форму розслідування, що вимагає від глядача напруженої уваги та інтелектуального співучасті.

У фільмах жахів мотив страху стає емоційною основою образів, які в свідомості людини уособлюють сили абсолютного зла. Це можуть бути монстри, вампіри, сама людина з психічними відхиленнями маніакального типу або некерована стихія і містичні прояви викликає жах потойбічного світу.

Сцени насильства, вбивства, натуралістична демонстрація понівечених органів, крові, каліцтв – традиційні для фільму жахів прийоми, використовувані і творцями трилерів. Але в трилері вони підпорядковані меті посилити емоційний вплив на глядача, а фільмі жахів складають його основний зміст. У ньому мотив випробування виражений у меншій мірі. У цьому жанрі він відступає на другий план, поступаючись місцем протистояння добра і зла, причому злу відводиться домінуюча роль у розвитку сюжету.

Страх можна назвати головною дійовою особою фільму жахів. На ньому з перших кадрів фокусується увагу глядача, який разом з героями картини стає учасником віртуальної гри «Кат – жертва». Людина, що потрапляє в ситуацію неконтрольованою його волею залежності від надприродного, містичного, стихійного прояви зла, виявляється не в змозі чинити опір йому фізично і протистояти морально. Умовність такій ситуації не знижує емоційної напруги, почуття тривоги та очікування трагічної розв’язки фільму.

У трилері розв’язка конфлікту звільняє глядача від такої напруги. У фільмі жахів воно не зникає до останніх кадрів.

Відмінність трилера від фільму жахів полягає в наступному:
Емоції, які викликає перегляд трилеру, – невизначеність і тривожне хвилювання, межує зі страхом. Фільм жахів багаторазово підсилює ці емоції і викликає їх більш виражений прояв.
Головний мотив трилера – фізичне і психологічне випробування героя. У фільмі жахів традиційно протиставляється добро і зло.
Сюжет трилера будується як ланцюг подій, в яких виявляються вольові, інтелектуальні та фізичні якості героя. Зміст фільму жахів підпорядковане схемою «кат – жертва», по якій хід подій не залежить від волі героя.
У трилері і фільмі жахів використовуються загальні прийоми із зображенням насильства і смерті, але у пригодницьких, містичних або фантастичних фільмах вони тільки посилюють емоційну напругу, а у фільмах жахів викликають справжній страх.

Посилання на основну публікацію