Життєва психологія

Життєва психологія – це така психологія, в якій кожна людина може бути психологом. Адже вона являє собою сукупність вірувань, поглядів, висловів, звичаїв, прислів’їв, афоризмів і інших подібних знань про життя і людей, яких дотримується основна частина населення. Всі ми щось знаємо про життя і про людей, про їх поведінку і закономірності цього поведінки, завдяки своєму особистому досвіду і досвіду добре знайомих нам людей. Ці знання по-своєму цінні, але далеко не до всіх ситуацій застосовні. Адже в більшості випадків вони засновані на природних спостереженнях і носять інтуїтивний характер. Тому те, що закономірно в одній ситуації, зовсім непридатними для іншої. Іншими словами, життєвий знання завжди конкретні. Але незважаючи на це, вони дуже корисні для кожного з нас окремо і для суспільства в цілому, оскільки життєва психологія завжди практична, так як вона передає нам у досить простою і зрозумілою більшості людей формі досвід багатьох поколінь. Що ж, давайте разом подивимося, чим життєва психологія може бути нам цікава.

Насамперед мені хочеться сказати вам, шановні читачі, що життєва психологія не так проста, як здається, і часом над тими знаннями, які вона в собі несе і якими ділиться з нами, міркувати потрібно не менше, ніж над науковими знаннями, щоб отримати від них користь. Ті ж народні прислів’я та приказки потребують тлумачення, не можна використовувати їх у всіх більш або менш підхожих для них життєвих ситуаціях, щоб діяти грамотно і ефективно. Наукові знання теж не універсальні, хоч наука і прагне до узагальнення, тому їх також необхідно застосовувати в житті обережно, продумано, поступово. А вже життєвий досвід і поготів вельми ситуаційний, навіть коли мова йде про вашому особистому досвіді, який неодноразово повторювався. Тому якщо ви, наприклад, багато разів бачили, як люди на зроблене їм добро відповідали злом – не потрібно відразу підганяти ці спостереження під відомі приказки і остаточно визначатися щодо добрих вчинків і реакції на них з боку інших людей. Інакше ви не зможете прийняти правильне рішення в тій ситуації, коли поряд з вами опиниться людина, здатний гідно оцінити вашу доброту і багато вам за неї дати взамін. А адже саме такі люди роблять наше життя щасливим, саме їх ми хочемо бачити поруч з собою. І таких прикладів повно. Так що ті прописні істини, на яких ґрунтується життєва психологія – не завжди щирі. Пам’ятайте про це.

Приклад життєвої психології – це інтуїтивно зроблені висновки, завдяки спостереженнями, роздумами і власним досвідом. При цьому, цілком очевидно, що наші спостереження і досвід –охоплюють лише малу частину навіть власному житті, не кажучи вже про життя в цілому. Іншими словами – ми бачимо світ через маленьке віконце, і на підставі побаченого робимо такі ж обмежені, як і наш огляд, висновки. І наші роздуми ґрунтуються на тому, що ми бачимо і знаємо. І якщо ми бачили не так вже й багато і не володіємо великими і повними знаннями про що-небудь, про ту ж життя і людей приміром, то природно, що наші висновки, зроблені на підставі наших роздумів, виявляться не зовсім повними і точними. При цьому вони лягають в основу життєвої психології, якщо співпадають з таким же неповними і недостатньо точними висновками інших людей. По-своєму вони вірні, але обмежені в плані їх застосування. Досвід кожної людини по-своєму безумовно цінний, хоч на його підставі й складно зробити узагальнюючі висновки про тих чи інших ситуаціях, явища, події. І оскільки багато ситуацій в житті повторюються, снаряд теж дуже рідко, але падає в одну воронку, то мати в голові досвід інших людей, яким би обмеженим він не був – дуже корисно. Тим більше, якщо мова йде про такий досвід, який підтверджений поколіннями. Ймовірність того, що засновані на досвіді поради виявляться вірними, досить велика. Так що життєва психологія поза всяких сумнівів дуже практична, так як визначається подіями і умовами, в яких народжувалася та чи інша “премудрість”, взята потім товариством на озброєння, як життєве знання. Тільки користуватися такими знаннями потрібно з розумом – вони не є інструкцією до виконання – вони являють собою основу для роздумів.

Особисто я дуже поважаю життєву психологію, тому що вважаю, що якими б не були конкретними життєві знання їх можна узагальнити, можна створити з цих знань певну систему, що має свої доведені практикою закономірності. Власне кажучи, наукова психологія в значній мірі спирається на життєвий психологічний досвід, як досвід, що сформувався протягом багатьох поколінь людей. Це, самі розумієте, досить-таки солідний досвід. Тому життєві знання можна упорядкувати таким чином, що вони перетворяться на наукові знання, тобто, в більш узагальнені, більш точні, перевіряються і практичні знання. У життєвій психології багато знання хоч і щирі, і багато в чому корисні, але на жаль – не дуже добре впорядковані. Вони недостатньо гнучкі і недостатньо повні, щоб їх можна було використовувати при вирішенні складних життєвих ситуацій. Деякі з цих знань не перевірені практикою, експериментами і ґрунтуються на вірі людей в істинність цих знань. Плюс до цього, деякі життєві знання являють собою твердження, які охоплюють досить велику область людського життя, але при цьому не мають поправок на різні особливості конкретної людини і тієї життєвої ситуації, при яких ці твердження є вірними. Ну, ви напевно помічали, що, скажімо, ті ж прислів’я, приказки і різного роду народні передбачення часто суперечать один одному. Ніколи не задавалися питанням, чому воно так? Справа не в тому, що одні приказки правильні, а інші неправильні, що одні прислів’я справжні, а інші ні, одні передбачення збуваються, а інші не збуваються. Справа в ситуативності життєвої психології. Кожна конкретна ситуація з усіма її особливостями, відображена в окремо взятій прислів’я і приказки. Кожна конкретна закономірність відображена в окремо взятому пророкуванні. Тому життєві знання вірні при певних обставинах, але не завжди. Життя занадто складна і люди досить складні, щоб можна було представити всі знання про них і їх поведінці в декількох чітких і непорушних законах про життя. Навіть наукова психологія, як будь-яка наука, хоч і прагне до узагальнень, все ж треба визнати, що і вона не здатна всі без винятку життєві ситуації пояснити з допомогою загальних для всіх подібних ситуацій законів і закономірностей. Тому в будь-якому випадку – аналіз тієї чи іншої ситуації вимагає глибоких роздумів над нею, для повного її розуміння, незалежно від того, якими знаннями ми керуємося при її аналізі, науковими або життя, або і тими, і іншими. Якщо б усіма ситуаціями в житті можна було б керувати за допомогою декількох алгоритмів, якби в житті не було невизначеності і новизни, то всю нашу життя можна було б розрахувати з допомогою математичних формул і управління людьми можна було б сміливо довірити комп’ютерів.

Між тим, великою перевагою життєвої психології є те, що вона завжди практична, так як має пряме відношення до тих подій і умов, в яких вироблялася. Складних теорій в ній немає, є лише приклади з життя, які люди помічають і фіксують у своєму і суспільній свідомості з допомогою прислів’їв, приказок, прикмет, звичаїв, обрядів і тому подібних речей. З цього випливає, що у будь-якої людини можна чогось навчитися, так як кожен з нас має цінний досвід, який здатний вберегти інших людей від безлічі непотрібних помилок. Біда людей полягає в тому, що їм не завжди вдається ефективно передати свої знання і досвід іншим людям і, зокрема, наступним поколінням. А інші люди не завжди готові ці знання прийняти і навіть не завжди виявляють до них інтерес. Ми взагалі дуже неохоче вчимося один у одного, воліючи більше вчити й наставляти інших людей, ніж вчитися у них. Власне, саме наша лінь, гординя, неуважність, безвідповідальність, гальмують наш розвиток. Життєва психологія багато дає кожному з нас, як і наукова психологія, але працювати з цими знаннями і застосовувати їх у житті хочуть не всі. Тільки подумайте, яких би ми з вами досягли успіхів у житті, як і кожен з нас окремо, так і всі разом, якщо б ми охоче вчилися на помилки один одного. Це був би просто грандіозний прорив у еволюції – це була б революція людського розвитку. Адже сьогодні, як ніколи раніше, це може зробити кожен. Ми всі можемо вчитися новому постійно, ми можемо переймати досвід один в одного, не виходячи з дому, завдяки сучасним інформаційним технологіям. Але, на жаль, дійсність така, що більшість людей навіть на своїх власних помилках не завжди вчаться, тим самим позбавляючи себе можливості досягти вражаючого успіху в житті. І багато хто з нас роблять одні і ті ж помилки по кілька разів. А ми з вами знаємо, що історія часто повторюється, і у цього повторення є своя мета. Життя буде підносити людям один і той же урок до тих пір, поки вони його не засвоять. Ми багато уроки проходимо по кілька разів, тому що не засвоюємо їх ні з першого, ні з другого, ні часом навіть з десятого разу. І це при всьому тому великій кількості знань, якими ми володіємо завдяки в тому числі і нашим предкам, які з покоління в покоління накопичували і передавали цінні життєві знання. Ось такі ми, люди. Напевно, в цьому є свій сенс – всьому свій час.

Посилання на основну публікацію