Результати даного методу зазвичай записуються в спеціальні протоколи. Найбільш об’єктивні висновки можна зробити, якщо спостереження проводить група людей, тому представляється можливість узагальнити різні результати. Слід також дотримуватися при спостереженні певні вимоги:
Спостереження не повинні впливати на природний хід подій;
Проводити спостереження краще на різних людях, тому є можливість порівнювати;
Спостереження слід проводити повторно і систематично, а також враховувати вже отримані в ході минулих спостережень результати.
Спостереження складається з декількох етапів:
- Визначення предмета (ситуація, об’єкт і т.п.);
- Визначення способу спостереження;
- Вибір способу реєстрації даних;
- Створення плану;
- Вибір способу обробки результатів;
- Спостереження;
- Обробка отриманих даних та їх інтерпретація.
Слід визначитися і з засобами спостереження – воно може здійснюватися фахівцем або фіксуватися приладами (аудіо-, фото-, відеоапаратура, карти спостереження). Часто спостереження плутають з експериментом. Але це два різних методи. Різниця їх в тому, що при спостереженні:
- Спостерігач не впливає на процес;
- Спостерігач реєструє саме те, що спостерігає.
Є певний етичний кодекс, розроблений Американської психологічної асоціацією (American Psychological Association / APA). Цей кодекс передбачає проведення спостережень відповідно до певним правилам і заходам обережності. Як приклад можна навести такі:
Якщо спостереження планується проводити в громадському місці, то отримання згоди від учасників експерименту не обов’язково. В іншому випадку потрібно отримати згоду.
Дослідники не повинні допустити, щоб в ході дослідження учасникам було завдано якоїсь шкоди.
Дослідники повинні до мінімуму знизити своє вторгнення в особисте життя учасників.
Дослідники не повинні розкривати конфіденційні дані про учасників.
Кожна людина, навіть не будучи фахівцем у галузі психології, може використовувати метод спостереження для того, щоб у разі необхідності отримати дані касаемо якого-небудь питання.
ПРИКЛАД: Ви хочете віддати свою дитину в якусь секцію або гурток. Щоб зробити правильний вибір, вам потрібно виявити його схильності, тобто до чого він тяжіє сам по собі – без впливу ззовні. Для цього потрібно провести спостереження. Подивіться на дитину з боку – що він робить, коли залишається один, які дії він здійснює, чим йому подобається займатися. Якщо, наприклад, він постійно всюди малює, то, можливо, у нього є природна схильність до малювання і можна спробувати віддати його в художню школу. Якщо йому подобається щось розбирати / збирати, то його може цікавити техніка. Постійна тяга до гри в м’яч говорить про те, що варто віддати його у футбольну або баскетбольну школу. Також ви можете попросити вихователів в саду або вчителів у школі поспостерігати за вашою дитиною і на основі цього зробити певні висновки. Якщо ваш син постійно задирається і б’ється з хлопцями, це не привід його лаяти, але стимул, щоб записати в секцію якогось бойового мистецтва. Якщо ваша дочка любить заплітати подружкам косички, то їй може бути цікаво почати вивчати мистецтво перукаря.
Варіантів спостереження може бути величезна кількість. Головне – це зрозуміти, що конкретно ви хочете визначити і продумати найкращі способи своїх спостережень.