«Я-концепція» особистості

Вищим проявом свідомості людини є її самосвідомість, яке у тому, що людина, розвиваючись і діючи в суспільстві, виділяє і відокремлює себе в навколишньому середовищі як суб’єкт, як істота, що пізнає навколишній світ і впливає на нього.
Самосвідомість особистості являє собою сукупність уявлень людини про саму себе («Я-концепція») і ставлення до неї (самооцінка).
Самосвідомість людини суб’єктивно виражається в його «Я». «Я» – це результат виділення людиною самої себе з навколишнього середовища, що дозволяє йому відчувати себе суб’єктом своїх фізичних і психічних станів, дій і процесів. «Я» оцінюється суб’єктом в Я-концепції, утворюючи ядро ​​людської особистості. «Я-концепція» – це цілісний образ власного «Я», що представляє собою відносно стійку, більш-менш усвідомлену систему уявлень людини про саму себе, на основі якої він будує свою взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе.
«Я-концепція» включає в себе три компоненти: 1) когнітивний – образ своїх якостей, здібностей, зовнішності, соціальної значущості (самосвідомість); 2) емоційний – самоповага, самолюбство, самоприниження і т. П .; 3) оціночно-вольовий – прагнення завоювати повагу, підвищити самооцінку.
Складовими «Я-концепції» є:
• реальне «Я» – уявлення про себе в теперішньому часі, те, яким людина бачить себе в даний момент;
• ідеальне «Я» – те, яким суб’єкт мав би стати, орієнтуючись на моральні норми;
• динамічне «Я» – те, яким суб’єкт має намір стати;
• фантастичне «Я» – те, яким суб’єкт бажав би стати, якби це виявилося можливим;
• акредитуючу «Я» – маска, що приховує «справжні переживання» людини.
«Я-концепція» – важливий структурний компонент психологічного образу особистості, що формується в діяльності та спілкуванні.

Посилання на основну публікацію