Хвилююча напівправда

Напівправда як відомо найбільш зручний спосіб приховати щось, з одного боку інформація не приховується, а з іншого замовчуються дуже важливі деталі чогось, і тим самим правда стає зручною для того хто хоче щось приховати. Спочатку я хотів назвати статтю: “вбивчий напівправда”, оскільки особисто сам її раніше саме так і сприймав. Однак з об’єктивної точки зору напівправда все ж саме хвилююча, люди прекрасно живуть з тим, що їх начебто частково просвітили, але лякають подробиць не сказали, а правда вона адже як відомо змушує прийняття рішення, іноді доленосного. Не всі до цього готові, звідси і не копають в пошуках істини, бо підсвідомо її бояться. Я стикався і стикаюся з напівправдою постійно, ну по-перше як психолог я її бачу, а по-друге, що за своїм родом діяльності, що по життю, мені постійно трапляються люди, які так сказати не договорюють.

Звертаються допустимо до мене люди за допомогою, і розповідають про себе і свого життя тільки те, що самі вважають за потрібне, щоб я знав, в той час як дуже істотні моменти ними просто проігноровані. Доводиться витягати з таких людей правду, яка потрібна-то швидше їм чим мені, але вони її бояться, люди часто чекають того, що їм дадуть якийсь універсальний рецепт, який допоможе їм жити щасливо. Я не знаю чи є такий рецепт і як він працює, але мені у всякому разі він не відомий, хоча вся це напівправда людей, якої вони захищають і себе і інших від непотрібної з їх точки зору інформації, або хвилює, чи не дає спокою в плані великого обсягу роботи з виявленням істини. В общем-то сама правда як така все одно носить суб’єктивний характер, кожен бачить її по своєму, та до того ж не кожен знає що робити йому з цією правдою, адже повторюся вона змушує людину брати відповідальність за своє рішення.

Разом з тим брехня, примітивна і очевидна, є порятунком для психічно слабких людей, їм зовсім ні до чого робити таємне явним, а ті хто шукають правду, все одно її знайдуть. Але це буде їх правда, їх оцінка того, що вони хочуть дізнатися, ось тому напівправда це фактично готовий аналіз того, що люди збираються приховати, від того вона і сприймається легше, але все ж хвилює. Коли ти бачиш, що людина тобі не договорює, навмисне опускає частина дуже важливої інформації, то відразу виникає цілком логічне запитання – чому він це робить? Коли вам брешуть, це в принципі не так погано, за умови що ви цю брехню бачите, адже вона дає вам можливість грати в гру з людиною, який за допомогою цієї брехні хоче якось вас використовувати або добитися від вас певної поведінки. Загалом неважливо для чого, але людина обманює вас в принципі може стати сам жертвою, якщо ви не станете змушувати його говорити правду, а просто використовуєте його брехню проти нього самого.

Але ось напівправда, схожа на ваги, де з одного боку щось, що можливо вам не дуже сподобається і доведеться вирішувати що з цим робити, а з іншого – те, що ви можете взяти, або на час, або назавжди. Інформація друзі мої, це така невидима енергія з зовнішнього світу, яка заряджає нас енергією для прийняття рішення, вона може викликати у нас різні емоції, які стануть поштовхом до дій, а на емоціях ці дії як правило помилкові. Правда, брехня або напівправда, все це інформація, вона звичайно може по-різному впливати на нашу поведінку, але по суті ми можемо з вами визначитися щодо неї таким чином, яким нам з вами зручно в даний момент. Зручно вам прийняти брехня приймайте, можете поглянути правді в очі, відмінно, значить ви здатні прийняти рішення і не станете про нього шкодувати.

Ну а якщо ви зіткнулися з напівправдою, то вам просто слід прорахувати для себе перспективи переважування тієї шальки терезів, до якої ви додасте висновки і результати аналізу. Адже аналізувати напівправду вам все одно доведеться, бо не дасть вона вам спокою, якщо тільки ви не забудете про неї. Якщо ж напівправда для вас не носить доленосний характер, для вас саме, не для інших людей, тоді звичайно треба шукати всі втрачені частини тієї картини, яку перед вами малюють. Припустимо для мене як для психолога звичайно потрібно знати якомога більше, хоча часто буває і таке, що люди говорять напівправду чи не спеціально, а просто несвідомо представляють вигідну їм картину життя, в якій і самі живуть.

Люди тому і ходять до психологів, щоб ті все розставили по поличках в їх голові, і нехай часом це зробити дуже складно в ряду небажання людей приймати важкий для них світ, все ж після цього життя куди простіше. Реальність насправді друзі, сприймається простіше, коли про неї знаєш, а не здогадуєшся, і напівправда не що інше, як грань між реальністю і ілюзією.

Посилання на основну публікацію