Вплив стресу на сприйняття емоційної інформації

Відомо, що умови життя тоталітарної держави особливим чином змінюють сприйняття і оцінку значущості подій у людей (Solomon, Prager, 1988; Blake ea, 1992; Hyer ea, 1992).
Е. Фромм (2005) вперше показав, що причини тоталітаризму лежать не тільки в політичній ситуації, але і в особливостях психіки людини, в сприйнятті себе і оточуючих. Після Другої світової війни з’явилися унікальні роботи, що описують спотворення інформації в умовах концентраційних таборів (Bettelheim, 1943; Kautsky, 1946; Kral, 1951; Frankl, 1959). Люди, що знаходилися в ув’язненні під час війни, пізніше демонстрували труднощі у вербалізації свого емоційного досвіду, а також тривожність як переважну форму реагування (Babaja, Stermsek, 1992). У цій алогічною реальності вони страждали від психологічного розладу на індивідуальному рівні, але показували витримку на колективному (Punamaki, 1988-1989).
Більшість досліджень впливу тоталітарного режиму виявляють такі зміни психічної сфери людей, які властиві або невротичної, або психосоматичної структурам особистості (Ahrens, 1983). До них відносяться інфантильність, посилений контроль природного прояву емоцій (Alexander, 1950; Tsutsui, 1990). Ф. А. Хайек (Hayek, 1944) зазначив специфічне зміна в сприйнятті слів, що відображають людські цінності, які виражаються в перекрученні сенсу або його зміщенні для найбільш значущих слів.
Подібний феномен може спостерігатися і у людей, які перенесли сильне емоційно негативне переживання (неуникаючі негативне підкріплення) в критичні періоди життя. Показано, що люди (дослідна група), які пережили у віці до 6 років репресії, яким піддалися близькі родичі, в зрілості і старості демонструють придушення відповідної реакції на насильство, чого немає в осіб, що не мають такого досвіду в дитинстві (контрольна група) (Ніколаєва та ін., 1996).
Випробовувані брали участь в асоціативному експерименті: записували асоціації на слова різної емоційної значущості. У осіб дослідної групи виявлено придушення безпосередньої негативної реакції у відповідь на пред’явлення негативно забарвленого сигналу. Це виражається в тому, що у них в десять разів частіше в порівнянні з контролем відсутні асоціації на негативно забарвлені слова (рис. 3.5). Якісний аналіз показує, що найчастіше немає асоціацій на слова, що характеризують насильство. Якщо ж асоціація на емоційний слово існує, то знак її емоційного забарвлення частіше протилежний знаку слова-стимулу (рис. 3.6).

Інвертовані асоціації у відповідь на пред’явлення емоційних слів часто зустрічаються у хворих гострим неврозом людей і практично відсутні у здорових (Леутін, Миколаєва, 1988). Таким чином, у випробовуваних дослідної групи виникає специфічний спосіб реагування, при якому агресивна реакція виникає не на насильство, а на позитивний вплив. Мабуть, цей спосіб не забезпечує повну реалізацію негативних емоцій, оскільки у таких людей паралельно існує аутоагресія, що виявляється в наявності у них одночасно декількох хронічних захворювань.
Аналіз амбулаторних карт випробовуваних двох груп дав наступні результати. Розподілу людей кожної групи мають різну моду (найбільш часто зустрічається характеристика): якщо в контрольній групі більше число людей має три хронічних захворювання, то в дослідній – п’ять і більше (рис. 3.7). Конкретний аналіз захворювань виявив, що в дослідній групі найбільш часто (56%) зустрічаються захворювання шлунково-кишкового тракту, трохи рідше – неврози (48,8%), потім йдуть атеросклероз (26,8%) та ішемічна хвороба серця (22%) ; аналогічні значення для обстежених в контрольній групі становлять – 24,3, 19,5, 7,3 і 7,3%.

Посилання на основну публікацію