Вікові групи

Вік – це своєрідний період фізичного, психологічного та поведінкового розвитку, який характеризується своїми особливостями. Є кілька видів віків:

Біологічний вік – ступінь розвитку організму;
Соціальний вік – ступінь розвитку соціальних ролей і функцій;
Психологічний вік – особливості психології та поведінки;
Фізичний вік – кількісний показник розвитку людини (дні, тижні, місяці, роки).
Поділ життєвого шляху людини існує для того, щоб було можливим краще розуміння закономірностей розвитку та специфіки різних вікових етапів. Спроб періодизації за всю історію психології розвитку було зроблено безліч. Але проблема об’єктивної вікової періодизації залишається актуальною і донині, тому жодна з запропонованих раніше периодизаций не отримала підтвердження в конкретних результатах вивчення психології розвитку. Але, звичайно, незважаючи на це, основні вікові групи виділити все ж можна. Найкраще для цього підходить періодизація з фізичного ознакою:

Дитинство (від народження і до 1 року)
Раннє дитинство (від 1 року до 3 років)
Дошкільний вік, ігровий (від 3 до 6 років)
Шкільний вік (від 6 до 12 років)
Юність (від 12 до 20 років)
Молодість (від 20 до 25 років)
Дорослість (від 25 до 60 років)
Старість (від 60 років)
Кожна вікова група, крім усього іншого, характеризується своїми психологічними особливостями. І психологічні періоди не збігаються із зазначеними вище фізичними періодами. Отже, якщо розглядати вікові групи по психологічному ознакою, то картина буде виглядати наступним чином:

До 1 року
Тут все гранично просто: головне, що потрібно робити батькам для того, щоб дитина розвивалася – це підтримувати його життєдіяльність, годувати, піклуватися і т.п. Саме в цей період дитина починає пізнавати навколишній світ. Навіть в такому маленькому віці починає проявлятися характер людини, особливості поведінки, сприйняття. Потрібно бути уважними і звертати увагу абсолютно на все, що стосується дитини.

Від 1 року до 3 років
У цей період ситуація змінюється, дитина починає ходити, проявляти інтерес до свого тіла і своїх статевих органів, а також розширювати свій, поки що невеликий, словниковий запас. Починає проявлятися індивідуальність дитини і вже можна почати помічати його відмінності від інших дітей. Також можна побачити прояви схильності. Так, наприклад, ви можете дати малюкові маркер і подивитися, що він буде з ним робити: почне гризти, кидати або малювати. Намагайтеся більше спостерігати за ним – це допоможе виявити якісь схильності або, навпаки, відхилення.

3 роки
Даний період пов’язаний з кризою 3-х років, тому з спокійного малюка дитина перетворюється на примхливого непосиду, починає сперечатися з батьками, влаштовувати скандали і т.п. Це саме той період, коли вам потрібно навчитися знаходити точки дотику з вашою дитиною, домовлятися з ним, виробляти свою тактику поведінки і манеру виховання. У цьому віці вже можна віддавати дитину в дитячий сад. Але перш, ніж це зробити, слід визначити: піде йому це на користь чи ні. Щоб це було легше зробити, та й взагалі, знайти підхід до дитини, вивчайте більше спеціалізованої літератури, застосовуйте знання на практиці. Можливо, варто відвідати кілька семінарів з виховання маленьких дітей. Ну і, звичайно ж, продовжуйте спостерігати за дитиною і використовуйте в спілкуванні та вихованні різні підходи. Методом експериментів, проб і помилок ви знайдете кращий варіант.

4 роки
Черговий етап змін у психології дитини: він починає більш активно цікавитися навколишнім світом і більш усвідомлено сприймати інформацію. Тому, саме час задуматися про те, яка інформація надходить до вашої дитини, що він дивиться по телевізору, які книги ви йому читаєте, про що ви з ним розмовляєте. Краще всього, якщо ви будете постачати його тільки корисною та розвиваючої інформацією, почнете вчити читати і виводити букви. Читайте йому хороші казки та оповідання, намагайтеся, щоб він не дивився по телевізору сцени насильства, безглузді телепередачі і безглузді мультфільми. Загалом, доводьте до дитини тільки ту інформацію, яка буде сприяти його розвитку.

5 років
Даний період у розвитку дитини характерний тим, що він починає цікавитися причинами різних явищ, все частіше задається питанням, чому відбуваються ті чи інші речі. У багатьох дітей у цьому віці з’являються страхи різного роду, їх турбують якісь явища і події, можуть траплятися нічні кошмари. На даному етапі ви повинні акцентувати свою увагу саме на прояві таких моментів. Цікавтеся тим, що турбує вашої дитини, що змушує його хвилюватися і переживати. Спостерігайте за тим, як він висловлює свої занепокоєння. Це можуть бути малюнки, дивні написи, незвичне поведінку. Звертайте увагу на те, як ви самі ведете себе в процесі звичайного життя, спілкуванні з ним та іншими людьми. У цьому періоді можливий перехід сприйняття вашої дитини від його колишнього сприйняття різних явищ до більш осмисленого.

6 років
На цьому етапі розвитку дитини ви можете помітити, що з’являються передумови до поняття того, що таке сексуальність. Багатьох батьків шокує те, що їхні діти починають говорити про непристойні речі, вживати в мові нецензурні вирази. Важливо визначити, чи є це нормою або відхиленням. Від дитини можуть прозвучати питання на тему того, як вони з’явилися і звідки взагалі беруться діти. На цьому етапі потрібно вміти адекватно пояснити своїй дитині подібні речі, щоб у нього сформувалися правильні судження і уявлення про питаннях, що стосуються педантичних тем.

7-11 років
У цьому віці дитина йде в школу, і дана подія має великий вплив на розвиток підростаючого людини. Цей вік нерідко називають вершиною дитинства. У психології дитини з’являється багато нових орієнтирів, якими є педагоги, а також оцінки їх успішності. Незважаючи на те, що в даному віці дитині властиво зберігати багато дитячих якості (наївність, легковажність, орієнтування на дорослих), він починає втрачати в поведінці властиву йому дитячу безпосередність, з’являються нові розумові схеми. Навчання є значущою діяльністю, тому купуються нові знання, вміння, навички, соціальний статус, змінюються інтереси і цінності, а також уклад життя. На цьому етапі батькові важливо виявляти особливу увагу до своєї дитини, більше з ним розмовляти, обговорювати його справи, успіхи і невдачі, вміти підбадьорити, наставити на правильний шлях, налаштувати на позитивний лад. Це відіграє дуже важливу роль у його подальшому розвитку і сприйнятті інших і самого себе.

12-16 років
Даний етап у розвитку підлітка характерний інтимно-особистісним спілкуванням з однолітками, почуттям дорослості, критичністю мислення, потребою в самоствердженні, егоцентричністю, розширенням самосвідомості. Підліток в цьому віці шукає себе, намагається проявити свою індивідуальність в зовнішньому вигляді, манері поведінки та мови. Яскраво виражені прагнення до самовиховання і саморозвитку, потреба в спілкуванні, самостійності та незалежності від дорослих, емоційна нестійкість, утвердження моральних цінностей, мінливість поведінки, нестабільність поглядів і вчинків. Дуже важливо проявляти увагу до того, чим займається ваша дитина у вільний час, до чого виявляє інтерес, з ким спілкується, з ким дружить, чи є у нього стосунки з підлітками протилежної статі. Якщо ви помічаєте у своєї дитини агресивність по відношенню до вас, часті зміни настрою, зниження бажання вчитися, прогули занять, байдуже ставлення до прохань, антисоціальна поведінка і т.п., то слід застосовувати особливі методи спілкування. А саме: будувати спілкування на основі поваги і доброзичливості, приймати відмови і обговорювати необхідні для виконання справи, вміти обгрунтувати свою точку зору, частіше проводити час разом, брати участь в особистому житті підлітка і цікавитися його захопленнями, контролювати навчальний процес, вести довірчі бесіди, давати можливість вільно спілкуватися з однолітками, давати рекомендації з приводу внутрішнього і зовнішнього самовираження. Така стратегія дозволить вам налаштувати позитивну лінію в контролі розвитку вашої дитини, знайти точки дотику з ним і добитися успіху у взаєморозумінні.

16 років – 22 роки
У цьому віці підлітки все більше прагнуть показати і довести свою готовність до дорослого життя, самостійності. Найбільшу трудність тут представляє те, що підліток вже є і самостійною людиною і людиною, якій все ще потрібні допомога і турбота. Це час юнацького максималізму, а також фаталізму, в якому простежується втрата надії на світле майбутнє, марність буття, прагнень і самого життя. У цей період потрібно надавати своїй дитині ще більшу підтримку, хоча всі обставини свідчать про протилежне. Не можна йти на поводу у підлітка і прогинатися під його тиск. Важливо вибрати специфічну манеру поведінки, щоб людина не відчував себе ущемленим і не був зачеплений і, в той же час, ви могли зробити так, щоб він міг адекватно сприймати підтримку і поради з вашого боку.

23 роки – 28 років
Для цього періоду розвитку людини характерні пошуки самого себе, усвідомлення своєї індивідуальності, становлення себе, як дорослої людини зі своїми правами, можливостями, обов’язками, зобов’язаннями. Особливе місце займають думки про те, яке місце людина повинна зайняти в житті, до чого прагне, куди йти, в якому напрямку розвиватися. Тут важливо і потрібно бути наставником, направляти, підтримувати, радити, вести правильні бесіди і т.п. Якщо не надати належного впливу, то на розвиток можуть вплинути фактори, які відіграють важливу роль у попередній віковій групі.

29 років – 32 роки
Даний період можна охарактеризувати перехідним, тому багато уявлень, установки і переконання, сформовані раніше, найчастіше представляються невірними, а саме життя вже не здається такою райдужною і простий, як здавалося до цього. На даному етапі виникають питання про сенс життя, правильності обраного шляху, діяльності, якою займається людина, її переконань і світогляду. Нерідко люди в такому віці руйнують основи свого минулого, змінюють спосіб життя, усвідомлюють нові істини, ставлять перед собою нові цілі і прагнуть до них. Сама плідна робота в цей період – це робота людини над собою, своїм самосвідомістю, світосприйняттям, усвідомлення справжніх цінностей.

33 роки – 39 років
На цьому етапі життя людина відчуває задоволення від тієї діяльності, якою займається, прагне до кар’єрного росту, досягнення успіху і всіляких пов’язаних з цим благ. Головним тут є те, що людина повинна бути на 100% упевнений в правильності обраного ним напряму і не повинен відчувати жодних сумнівів у виборі свого життєвого шляху. В іншому випадку, людину може здолати депресія і психологічну кризу, усунути який може або ретельна і скрупульозна робота над собою, або допомога кваліфікованого фахівця.

40 років – 42 роки
Час критичного періоду. Те, чого досяг людина, здається йому незначним і недостатнім, часто виникає відчуття, що життя проходить даремно, ні в чому немає ніякого сенсу, здоров’я і сили йдуть на спад, молодість пройшла і т.п. Як і в попередньому періоді, подальше психологічний розвиток залежить від самовідчуття людини, її картини світу і представлення свого місця в ньому.

43 роки – 49 років
Новий період рівноваги, який характеризується стабільністю психіки, переконань, світогляду. Людина з новими силами готовий трудитися, особливо, якщо це якась нова діяльність, творчі люди відчувають припливи натхнення. Все сприяє тому, щоб жити гармонійно і цілеспрямовано. Дуже добре, якщо людина в цьому віці відчуває підтримку з боку близьких і друзів, відчуває свою потрібність, участь інших людей у ??своєму житті.

Після 50 років
Після 50 років люди, як правило, приходять до більш гармонійного життя. Вони в ладу з самими собою, мають багатий життєвий досвід і можуть дати адекватну оцінку своєму життєвому шляху, минулого, теперішнього. Людина вже добре знає самого себе. Нерідко виявляється прагнення до пізнання речей вищого порядку, сенсу буття, причин всього, що відбувається. Але робиться це не з позиції жертви безглуздого існування, а з позиції склалася особистості, зрілої людини. Людина, якій за 50, також може відчувати потребу в спілкуванні з людьми. Часто налагоджуються і підтримуються старі зв’язки і з’являються нові. Кращі умови для нормального життя в цей період – це комфорт, спокій, благополучна атмосфера, впевненість у завтрашньому дні, знання того, що поруч є близькі, які завжди зможуть допомогти і підтримати.

Як можна помітити, у кожної вікової групи є свої особливості і властивості. Психічні відмінності на кожному етапі розвитку людини позначаються на його поведінці, сприйнятті, діяльності, соціальної активності та інших важливих властивостях його особистості. Знання про вікових групах і їх особливості мають важливе практичне значення, тому їх можна використовувати для того, щоб краще розуміти своїх рідних і близьких, просто знаходяться навколо людей і самих себе. За допомогою цих знань завжди можна знайти найкращий підхід до людини будь-якого віку і зробити спілкування з ним більш продуктивним, а життя спокійним і гармонійним.

Крім того, що є різні вікові групи, що володіють своїм властивостями, є ще одна важлива тема, про яку варто знати, щоб мати можливість скласти об’єктивне уявлення про психологію розвитку людини. Це фактори, що впливають на розвиток.

Посилання на основну публікацію