Швидкість і ефективність мислення

У кожної людини є мислення, що, звісно, природно, але мислення у всіх різне, якщо торкатися такої частини як якість мислення, його ефективність, і кінцева мета, що теж цілком природно. І як же можна дати визначення мислення людини, як частини психічного процесу, у вигляді реакції на навколишнє середовище, якщо брати до уваги таку важливу його складову як ефективність? Ефективність мислення ми можемо перевірити тільки двома способами: перший спосіб – це кінцевий результат, а другий – це час, за який цей самий результат досягнутий. Є звичайно ще один показник – це сенс того результату, який був досягнутий, але ми його торкатися не будемо, бо я все-таки прихильник демократичності у прагненнях кожної людини. Тому, кому яку мету переслідувати, вибирає кожен індивідуально, у кожного своя розумність у виборі, важливо для нас зараз інша, зрозуміти спосіб досягнення цієї мети, і тим самим визначити ефективність мислення.

Взагалі ця сама ефективність починає проявлятися ще на стадії визначення мети, скажімо можна поставити мету жити добре, а можна поставити більш конкретну мету, тобто зробити певні дії, для того, щоб жити добре і навіть ще краще. Крім цілей, є така річ як реакція людини на навколишню дійсність, будь-які зовнішні прояви, викликають у нас реакцію, всі наші органи почуттів передають в мозок інформацію, яку він обробляє. Швидкість обробки у всіх у нас різна, одні думають і приймають рішення швидко, інші що називається гальмують. Але чи можна вважати швидкість мислення, показником його якості, а також ефективності? Щодо якості безумовно так, адже мислення порівняй процесору комп’ютера, чим швидше обробляються дані, тим більше даних можна обробити, швидше прийшовши до правильного результату і минути непотрібні помилки.

Секундочку, а власне як ми можемо їх оминути, коли прорахувавши все в лічені секунду, ми власне не прийшли до результату, адже тільки наша діяльність може показати, наскільки ефективним був наш розрахунок? Так, людський мозок може працювати з різною швидкістю, але от прихід до результату, набагато більш довгий шлях, ніж просто ряд хімічних процесів в голові. Виходить швидкість визначає якість мислення, а ось вже це якість, показує, наскільки воно ефективно, і результат є підтвердженням цієї ефективності. Швидкість мислення не може бути показником ефективності, з тієї простої причини, що обробляти швидко можна спочатку невірну інформацію, про достовірність якої, знати, ми в більшості випадків не можемо.

Якщо ми з вами тільки замислимося над тим, скільки всього в нашому житті ми не можемо перевірити особисто, і змушені довіряти в результаті цього іншим людям, ви просто жахнетеся тому, наскільки ви наївна людина. Я не обтяжував себе в підрахунку відсотка того, що будується в нашому житті на постулатах і усталеному думці громадськості, але запевняю вас, він дуже великий. Чи Можете ви точно знати про те, що на Антарктиді холодно, а в Африці жарко, що в космосі немає кисню, а Римська імперія взагалі мала місце бути, якщо ви самі особисто це не перевіряли? Ви вірите історикам, астрономам, вченим-географам і ще бозна-кому, бо це вважається нормальним. І може бути в більшості випадків наша віра все-таки не є порожньою, але тим не менш, думаю ви зрозуміли про що я намагаюся сказати, що всі ми не перевіряли, точним на сто відсотків не є.

Так от з усієї цієї інформації, і вибудовується наше з вами мислення, і неважливо як проходить процес такого мислення, куди важливіше те, що ми отримуємо на виході. Якщо результат відмінний від задуманого, то за логікою речей, слід перевіряти всю ланцюжок процесу, і краще робити це у зворотному порядку, оскільки так ви набагато швидше пройдете всі етапи свого планування та зупиніться в підсумку на вихідних даних. Ось чому у людей буває начисто відсутня логіка, та тому що логіка, не стикується з тими даними, які вони заклали собі в голову, і на яких базують свої думки. Почніть копатися в деталях будь-якої справи, і ви знайдете масу нестиковок. Про яке тоді результаті, може йти мова? Як приклад можу взяти комунізм, який впав з цілком зрозумілих причин, люди просто перестали вірити, вони почали перевіряти, так як не бачили результату, того результату, який очікували.

І будь-утопіст спасує перед вами, якщо ви почнете діставати його конкретикою і деталями, які він не зможе пояснити логічно, бо логіки в цьому немає. Мислення людини завжди базується на певних вихідних даних і власне його бажання, в результаті якого він і планує всі свої дії. Хоче людина заробити грошей і жити добре, а в базі даних у нього тільки інформація про те, що праця призводить до отримання грошей, чим більше працюєш, тим більше грошей, причому ще працюєш не на себе, а на іншу людину. Зрозуміло, якими будуть його дії, і як довго і наполегливо ця людина буде йти до результату, прораховуючи масу різних ходів, грунтуючись на тому, що він знає.

Швидкість мислення тут не має абсолютно ніякого значення, вона не впливає на ефективність та на кінцевий результат, адже ефективно буде тільки те, що людина обробить невірну інформацію, і отримає інший результат, який у своєму так сказати роді, буде унікальним. А потім ми говоримо про розумних і дурних людей, геніїв і ідіотах, про успішних людей і невдах. Треба розуміти, що навіть відвертий ідіот, керувався певними розрахунками в своїй голові, перш ніж зробити свій ідіотський вчинок, без цього розуміння, нам буде складно зрозуміти і своє власне мислення, яке теж не бездоганно. Досвід, накопичений завдяки знанням, підтвердженими власним баченням, слуханням, відчуттям та іншим аналізом, в значній мірі підвищує якість мислення, якщо, звичайно, наша пам’ять достатньо розвинена для того, щоб пам’ятати як про позитивні, так і про негативні результати.

Люди завжди будуть помилятися, з тієї простої причини, що наш мозок не накопичує інформацію таким чином, щоб ми могли знати абсолютно все. Ми народжені все життя вчитися і тільки завдяки тому, що ми це робимо в більшій чи меншій мірі, ми можемо мислити відмінно один від одного, відрізняючись насамперед ефективністю нашого результату, підтвердженої кінцевим результатом, ну і його об’єктивністю та розумністю звичайно. А швидкість мислення натренувати можна, в людині немає таких складових частин, які б не піддавалися тренуванні.

Посилання на основну публікацію