✅Роль суспільства в житті людини

Часто доводиться чути фразу «Людина – тварина соціальна». З цим складно посперечатися, якщо взяти до уваги, що з першого і до останнього свого подиху людина перебуває в оточенні інших людей.

Наш соціум – це наше місце існування.

Звичайно, і природні умови накладають свій відбиток на життя людини, але в сучасному світі скоріше відіграють другорядну роль, оскільки за допомогою знань і технологій людина пристосувалася до всіх можливих місць проживання на Землі.

Складно бути об’єктивним в оцінці ролі суспільства в житті людини, адже кожен з нас є його частиною і дивиться на цю проблему зсередини. А для вивчення чого-небудь дуже корисно крім цього подивитися на це щось з боку і неупереджено.

Більшість людей взагалі ніколи не задаються цим питанням, тому що як кажуть східні містики «негоже краплині міркувати про океан, а тим більше критикувати його». Тому замислюються про це або вчені – соціологи, філософи, політологи, економісти, етологи, або студенти-гуманітарії напередодні іспитів, або обиватель, одного разу особисто постраждав від того, що інтереси його та громадські «сходили» врозріз.

Навряд чи хтось сперечатиметься, що суспільство відіграє величезну роль у житті кожного з нас. Отже, спробуємо розібратися, яку саме.

  • Суспільство визначає світогляд людини. Як ми вчимося ставитися до зовнішнього світу і свого місця в ньому? З самого дитинства ми вбираємо уявлення та поняття про це зі свого оточення – від батьків, вчителів, інших людей, вирощених суспільством, з книг, газет і журналів, що обслуговують інтереси суспільства, з власного досвіду тих чи інших суспільних відносин, в яких ми постійно перебуваємо.

Різні типи суспільства формують у людей різні світогляду, ґрунтуючись на специфіці культури, економічних відносинах, державного устрою, релігії, традицій і звичаїв, закріплених в них.

  • Суспільство організовує взаємодію людей за допомогою наданих їм соціальних статусів і ролей.

Соціальний статус – це «позиція індивіда в соціальній групі, обумовлена ​​його правами та обов’язками щодо інших, зв’язаних соціальних позиціях». Чаші всього вони пов’язані з економічної, політичної та професійною діяльністю.

Частина соціальних статусів ми отримуємо від народження – раса, стать, національність, статуси, інша пов’язана з системою спорідненості – батько, мати, син, сестра. Ці статуси дістаються нам без активності з нашого боку. Інша група – досягаються статуси, для одержання яких людина повинна докласти зусиль, наприклад, студент, фахівець.

Соціальна роль – це очікувана поведінка людини, що володіє певним статусом. Кожна людина є носієм цілого ряду статусів і вступає в різні рольові відносини з великою кількістю людей. Він – син своїх батьків, батько для своїх дітей, начальник для своїх підлеглих, чоловік і т.д. Соціальні ролі дозволяють людині взаємодіяти з іншими за певним шаблоном, тому вважається, що вони сприяють впорядкованості соціальних відносин.

З одного боку це добре, але з іншого зайва “шаблонованість” відносин веде до придушення ініціативи людини, формалізації, в результаті – незадоволення якістю цих відносин. Наприклад, колись у суспільстві було прийнято, що жінці не положено отримувати серйозну освіту, попри те, що у неї могли бути хороші інтелектуальні здібності.

Хочемо ми того чи ні, але в будь-якому випадку кожен з нас – гвинтик у складному громадському механізмі, маємо своє місце і виконуємо свою функцію. Наша «сучасна» привілей в тому, що більшість статусів і ролей в соціальній ієрархії «невічні», рухливі і ми маємо певну свободу дій для того, щоб змінювати їх.

Тобто з одного боку, соціальні статуси і ролі дозволяють нам передбачити поведінку їхнього власника, а з іншого – може відігравати негативну роль, обмежуючи свободу вибору людини.

  • Суспільство формує цінності людини і дає можливість для задоволення його потреб. Суспільство орієнтує людину на те, що він повинен хотіти і до чого прагнути в рамках суспільного ладу. Потреби людини широко варіюються – від фізіологічних (їжа, сон) до особистісних (самовираження, престиж, творчість, визнання).

Під впливом культури, громадської думки, виховання і особистих психологічних особливостей людина розставляє пріоритети в житті. Він ставить перед собою цілі і за допомогою певних дій переміщається по ієрархії соціальних статусів. Це можна вважати розвитком людини – або сходженням, або деградацією – залежно від того, наскільки він задоволений результатами цього розвитку і наскільки вони корисні для суспільства в цілому.

Тобто, якщо людина прагне до матеріального достатку, суспільство пропонує йому кілька варіантів для цього – старанний чесна праця або крупний грабіж, а також проміжні варіанти. Якщо людина хоче визнання своїх талантів, він прагне до активного громадського життя, займається наукою, творчістю або влаштовує собі скандальну рекламу.

Одні цілі і шляхи їх досягнення суспільство схвалює, інші засуджує, але саме їхнє існування має причину в ньому самому.

  • Суспільство контролює поведінку людини за допомогою суспільних норм і моралі, а також за допомогою державних органів контролю. Суспільство завжди консервативно і прагне зберегти свою стабільність. Тому воно захищає тих, чия поведінка відповідає встановленим нормам і карає їх порушують. Таким чином, кожен член суспільства має права та обов’язки перед іншими.

Наприклад, ми можемо розраховувати на те, що наш будинок буде недоторканний, а й самі ми будемо покарані, якщо увійдемо на чиюсь територію. Таким чином, суспільство організовує взаємну відповідальність своїх членів за будь-які їхні дії.

Суспільство обмежує будь-які «неугодні» прояви, загрозливі його стабільності. Природно, це не дозволяє людині повною мірою виявити свою волю і свободу, позбавляє його повної індивідуальності.

Суспільство змушує нас йти в школу, вступати до інституту, заводити сім’ю, йти працювати для отримання тих благ, які дає натомість. Це певні гарантії і захищеність – гроші, можливість продовжити рід, отримати медичну допомогу, пенсію, визнання.

В умовах, коли людина сама не може забезпечити собі ці блага самостійно, оскільки володіє обмеженими ресурсами і знаннями, взаємодія з іншими членами суспільства просто необхідні. У кожного з нас вузька спеціалізація, тому економіст йде лікувати зуби до дантиста, а дантист наймає адвоката, щоб той захищав його в суді у справі про надання неякісних послуг … Всі ми зав’язані!

Громадське життя властива не тільки людині. Біологам відомі численні види суспільних тварин, що живуть за суворим укладу – мурашки, бджоли, стадні тварини.

Те, що людина – соціальна тварина, означає, на думку етологів, що організоване нами суспільство – реалізація інстинктивної програми, аналоги якої ми знаходимо і в інших тварин.

Як висновок можна сказати, що соціум – наш рідний дім, який одночасно і дає, і вимагає. Це складна система прав і зобов’язань, можливостей та обмежень, заохочень і покарань.

Складно уявити, як би жила людина поза суспільством. Ми знаємо багато різних суспільних устроїв в історії людства – від первіснообщинного до постіндустріального.

Основна різниця між ними – набір пропонованих соціальних статусів і можливості кожної людини зміняти ці статуси за своїм вибором. Ми також можемо стверджувати, що людина здатна адаптуватися до умов життя в суспільстві і здатний міняти їх докорінно.

Посилання на основну публікацію