Психологічний портрет особистості: темперамент і характер

Особистість

Слово «особистість» походить від слів «обличчя», «личина». У давньогрецькому, а потім у давньоримському театрі актор виходив на сцену в масці, на яку великими мазками (так, щоб було видно з останніх рядів амфітеатру) наносилися риси того чи іншого характеру – лиходія, коміка, героя.

Розфарбовування маски вказувала на моральні та психологічні якості людини. Саме вони складають основу людської особистості. Психологічний портрет особистості включає наступні основні властивості:

  • темперамент;
  • характер;
  • здібності;
  • інтелект;
  • почуття;
  • емоції.

Темперамент

Спостерігаючи за людьми, за тим, як вони працюють, навчаються, спілкуються, переживають радість і горе, ми, безсумнівно, звертаємо увагу на відмінності в їх поведінці. Одні – швидкі і поривчасті в рухах, рухливі, схильні до бурхливих емоційних реакцій, інші – повільні, спокійні, незворушні, з неяскраво вираженими почуттями і т. д. Причина подібних відмінностей криється в темпераменті людини, притаманному їй від народження.

Родоначальником вчення про темперамент є давньогрецький лікар Гіппократ.

Він вважав, що в тілі людини є чотири основні рідини: кров, слиз, жовч і чорна жовч. Назви чотирьох видів темпераменту, даних за назвою цих рідин, збереглися до наших днів: холеричний (походить від слова «жовч»), сангвінічний (від слова «кров»), флегматичний («слиз») і меланхолійний («чорна жовч»). Переважанням тієї або іншої рідини Гіппократ пояснював темперамент людини, темп, ритм, інтенсивність процесів, які відбуваються в душі людини:

  • сангвінік – це володар врівноваженого, рухливого типу нервової системи (його формула – «довіряй, але перевіряй»);
  • холерик, навпаки, неврівноважений тип (його формула – «ні хвилини спокою»);
  • флегматик – з сильним, але нерухомим типом (його формула – «Не квапся»);
  • меланхолік – зі слабким неврівноваженим типом (його формула – «не нашкодь»).

У сангвініка до позитивних властивостей можна віднести життєрадісність, захопленість, чуйність, товариськість, а до негативних – схильність до зазнайства, розкиданість, легковажність, поверховість, понадспілкування і ненадійність. Мила людина сангвінік багато обіцяє, щоб не образити нікого, але мало що виконує. Сангвінік потребує постійного контролю.

Переваги холерика:

  • енергійність;
  • захопленість;
  • пристрасність;
  • рухливість;
  • цілеспрямованість.

Слабкі сторони:

  • запальність;
  • агресивність;
  • невитриманість;
  • нетерпимість;
  • конфліктність.

Холерик весь час повинен бути зайнятий справою, інакше він свою активність направить на колектив і може розкласти його зсередини.

Флегматик проявляє стійкість, постійність, активність, терплячість, самовладання, надійність. Але йому притаманні такі недоліки, як повільність, байдужість, «товстошкірість», сухість. Йому потрібно давати більше часу для виконання роботи. Його не слід підганяти, він сам розрахує свій час і зробить справу.

Меланхолік людина чутлива і легко ранима, вона доброзичлива до людей і проявляє максимум співчуття. А до його недоліків відносять низьку працездатність, недовірливість, замкнутість, сором’язливість. На меланхоліка не можна кричати, надто тиснути, давати різкі або жорсткі вказівки, він дуже чутливий до інтонацій і формі звернення до себе. Якщо ви чутливий меланхолік, значить, ви прекрасний друг.

Якщо ви флегматик, то за вами «як за кам’яною стіною» можуть сховатися ваші близькі та друзі, адже ви дуже надійні. Якщо ви холерик, то можете розраховувати на вдалу життєву кар’єру, так як ви добре вмієте ставити цілі і досягати їх досягнення. Ну а якщо ви сангвінік, то тоді від вас виходить теплий сонячний світло, що теж дуже потрібно людям.

Характер

Характер теж проявляє себе в сукупності стійких рис поведінки. Але на відміну від темпераменту характер не є вродженим. Він скоріше формується в міру дорослішання. До успадкованих рис додаються придбані, головним чином моральні якості.

Про характер людини прийнято говорити в тих випадках, коли виявляються, з одного (позитивної) боку, такі якості, як:

  • працьовитість;
  • сумлінність у роботі;
  • відповідальність;
  • ініціативність;
  • товариськість;
  • чуйність;
  • почуття власної гідності;
  • самокритичність;
  • скромність;
  • акуратність;
  • ощадливість;
  • щедрість.

З іншої (негативної) сторони:

  • лінь;
  • безвідповідальність;
  • пасивність;
  • черствість;
  • бездушність;
  • грубість;
  • презирство до людей;
  • зарозумілість, що переходить в марнославство;
  • образливість;
  • егоїзм;
  • скупість;
  • марнотратство;
  • безладність.

Стрижнем характеру є морально-вольові якості особистості. Людина з сильною волею відрізняється визначеністю намірів і вчинків, більшою самостійністю. Вона рішуча і наполеглива у досягненні своїх цілей. Безвольність зазвичай ототожнюється зі слабохарактерності. Навіть при багатстві знань та розмаїтті здібностей слабовільна людина не може реалізувати всіх своїх можливостей.

Особистість – людина як суспільна істота, що сформувалося в певній системі суспільних відносин.

Основним у характеристиці особистості є її суспільна спрямованість, безпосередньо пов’язана з світоглядом. Темперамент (лат. temperamentum – належне змішання частин) – сукупність індивідуально-психічних властивостей людини, що характеризується головним чином швидкістю виникнення почуттів і їх силою. Темперамент проявляється також і в особливостях рухів людини.

Характер (грец. Character – друк, риса, особливість) – сукупність індивідуальних стійких психічних особливостей людини, що виявляються в її поведінці, діяльності.

Психологічний портрет особистості закладається з народження. Основою його є темперамент, вироблений на основі психічних процесів. Важлива складова психологічного портрета – характер, що формується під впливом різноманітних факторів. Зміна характеру можлива, якщо є бажання змін і додаткові зусилля з боку особистості. Разом з цим відбувається зміна психологічного портрета.

Посилання на основну публікацію