Психологічний аналіз і усвідомленість

Перш ніж приступити до статті – пару слів про невеликий оновленні. У сайту з’явилася назва. Старе «самопізнання і розвиток особистості», хоч і описує реалії, але воно більше не для живих людей, а для пошукових машин. Нове – «Психологія для просунутих», з одного боку, має на увазі, що ми тут некухонним мовою говоримо про матерії, які раз у раз виходять за рамки традиційної академічної психології, з іншого боку – це чистої води наживка для гордості – кожному подобається відчувати причетність власної персони до просунутим знанням. Потім, ця назва перегукується з доменним ім’ям «progressman.ru». Інша зміна – дизайн. Попередній космічний набрид, а новий – і затишніше, і серйозніше – налаштовує на робочий лад. Там на столі є різна символіка. Серед іншого, придумав вмістити в значок «пси» подвійну опору. Вийшло щось на зразок «2И», знайомого читачам за романом. Сюди ж можна приплести якусь подвійно «просунуту» психологію на двох опорах, єдність протилежностей, союз, гармонію відносин і т.п. Втім, з таким же успіхом можна спроектувати і яку-небудь антагоністичну подвійність – кому що ближче.

Просунуті практики
Продовжуючи тему просунутих знань, на сайті я багато міркую про усвідомленості, називаю її мало не головною практикою в житті кожного. І цьому є підстави, які я регулярно озвучую. Усвідомленість підвищує уважність і чуйність до подій. Саме ці параметри дозволяють нам відчувати власну присутність у житті, продуктивніше вчитися, як на чужому досвіді, так і на власних помилках. Усвідомленість – ключова практика вже тому, що вона втілює глибинну суть нашої душі – існування тут і зараз.

Але, крім цієї глибини особистої присутності в сьогоденні, у нас є безліч інших подробиць – події, вчинки, відносини, захоплення, бажання – всі вони насичені переживаннями, в кожному аспекті – свої радості і невдоволення.

Усі життєві проблеми можна звести до невдоволення собою і зовнішнім світом. Можна навіть спростити і сказати, що в житті є тільки одна проблема – невдоволення. Це стан, коли є впевненість, що для задоволеності не вистачає чогось ще.

З фізіологічними потребами все просто – їжа, сон, повітря. Без них нам не жити, і ми, не замислюючись, приймаємо ці правила життя як належне. А от з бажаннями все складніше – з ними у нас такого ж покірливого смирення немає – їх рамки розмиті, а кількість не піддається підрахунками, вони змінюють один одного, спонукаючи знову і знову відчувати вічно проблемне невдоволення життям.

Чого я гідний? Чого повинен домагатися? Яким шляхом слідувати? Яким знакам вірити? З ким і як вибудовувати відносини? На кого покладатися? Кого любити? Кого гнобити? «Тварь я тремтяча або право маю?»

Я невипадково загорнув з усвідомленості до цих земним питань. Сенс у тому, що поки увагу поглинається низкою всіляких занепокоєнь, воно залишається розосередженим і рівень усвідомленості, як не намагайся його контролювати, неминуче знижується. І в такому ракурсі, часом, куди продуктивніше фокусуватися на тих ключових деталях, які заважають прямо зараз зняти напругу і відчути радість від процесу власного життя.

Саме тому на progressman.ru так багато статей, присвячених вузьким приземленим тем нашої життєвої психології. Це зовсім не означає, що усвідомленість треба відкладати в який-небудь довгий ящик до кращих часів. Ця практика актуальна завжди. По суті, в тому ж психологічному аналізі без мало-мальськи усвідомленості нікуди не зрушити. До речі, «усвідомленість» як професійний термін фігурує і в психології. У гештальттерапии – це взагалі базове поняття.

Усвідомленість впливає на сприйняття стихійно і планомірно. Вона підвищує уважність до рівня, де обманювати себе звичними методами стає все складніше. Аналіз же дозволяє працювати з конкретними заморочками. По суті, психологічний аналіз – це така як би спрямована усвідомленість, яка прояснює конкретну ситуацію.

У езотеричної середовищі усвідомленість і медитацію практикують заради високих цілей – всіляке прочищення каналів, розкриття чакр, просвітлення. Там свою самостійну цінність має підвищення рівня свідомості. Більшості людей ці захмарні матерії чужі і малозрозумілі, а от рішення конкретних психологічних проблем несе очевидну прикладну цінність, і тут, на мій суб’єктивний погляд, психологічний аналіз не має аналогів.

Звичайно, невдоволення життям можна компенсувати виконанням бажань. Але ось, як не крути, повсюдна практика показує, що така компенсація занадто швидко виснажується, а часом і зовсім не спрацьовує – не може прикрити глибинне невдоволення життям. Що б не купив, куди б не поїхав – від себе, з усіма своїми морока, нікуди не втекти.

Здавалося б – саме час задуматися про справжні причини свого стану. Але ні, найчастіше ми вважаємо, що вся справа в неякісному виконанні бажань – значить, треба досягати нових, більш високих піків – купувати ще дорожче, подобатися іншим сильніше, прив’язувати до себе міцніше, підпорядковувати деспотичним, завойовувати вище – загалом, невситима жага «прогресу».

А потім, поневірялася років десять, людина раптом дивується – а чого це ми так переживаємо? Ні адже ніякої проблеми. Ну, не олігарх, ну і що? Не зірка, що не гуру, не міс всесвіт, є поруч люди, які себе наполегливо гублять, є і конструктивні друзі, а десь «там», взагалі війни йдуть. Кожен грає в свою «гру».

Зцілююче розуміння
поніманіеІногда зцілювальне розуміння наздоганяє як би спонтанно. Стає ясно, що проблема – не така вже страшна, а може, її і зовсім немає. Адже переживаємо щось ми не десь в об’єктивній реальності, а в своїй голові. Там, на уявному рівні, виникає розуміння ситуації, виходячи з якого з усім своїм ілюзорним реалізмом вимальовується атмосфера життя.

Психологічний аналіз покликаний розкопувати такі от проблемні розуміння, піддавати їх розслідування і гасити на корені. А якщо обмежуватися однією усвідомленістю, можна гори рухати, при цьому спотикаючись об дрібний щебінь. Є одна відома історія (не пам’ятаю її витоків) про «просунутому» йоги, який, провівши багато років в печерному самадхи, вийшов в місто і самовіддано розгнівався на якусь неповажну дрібниця на адресу його піднесеної персони. Ймовірно, кожному практику на духовному шляху схожі ситуації знайомі не з чуток.

Аналізувати себе самостійно цілком реально. В рамках цієї статті я не готовий розкривати, як саме такий аналіз проводиться. Потім, напрямів в психології багато. У кожної свої техніки та нюанси. Для початку цілком достатньо мислити не аби як механічно, а свідомо, оперуючи тверезої, розсудливою логікою, Кристалізуючи сприйняття ситуації з розмитою емоційної каші до ємного розуміння.

Однак у самостійному аналізі є один підступний вада. Справа в тому, що ми не здатні помітити, як саме себе дуримо. Наші сліпі зони залишають непоміченими саме ті психічні механізми, щодо яких потрібна найбільша ясність. Тут має сенс звертати всю силу своєї усвідомленості і розсудливості на ті життєві ситуації, де проявляється те саме невдоволення – всі різновиди зашкалюють емоцій. Кожна така ситуація містить у собі ключик до гармонізації життя.

Добре, якщо поруч є близька адекватна людина, з яким можна відверто поспілкуватися про своє життя. Однак друзі, як водиться, не стільки допомагають побачити все, як є, скільки розкидаються порадами, ніби знають секрет якоїсь «правильної» життя. Майже всі намагаються заперечує один одного в упряжку своїх правильних цінностей. А між тим, кожен – унікальний, і може бути задоволений життям лише на своєму шляху, розкриваючи власний потенціал, що стоїть за рамками чужих думок.

Тлумачний психолог, в ідеалі – це таке «дзеркало», яке не дає порад і не оцінює, а видає клієнтові його власне затьмарена відображення, де всі прикриті і розмиті риси проявляються з усією ясністю. Психологічне консультування – непроста, а часто і дуже болюча процедура, для якої потрібна певна сміливість і готовність відкинути маски і познайомитися з самим собою. На консультаціях я просто повідомляю клієнту про те, що зумів, дивлячись на його життя, розглянути. Більше нічого й не потрібно.

Поради гарні в технічній стороні життя – там, де необхідна конкретна вивірена інформація. А ось, як жити, до чого прагнути, за якими маяками слідувати – ніхто за вас знати не може. Слідувати чужих порад і рекомендацій означає скидати з себе відповідальність і глушити власний потенціал на догоду чужим очікуванням. А потім раптом виявляється, що і на роботі – туга смертна, і у відносини – не зрозумій, як вплуталися, та й життя – не життя, а якийсь механічне прокрустове ложе правильних правил і чужих порад.

Дам таку пораду – не треба давати жодних порад. Ми не знаємо, що потрібно і що «правильно» для інших дорослих людей. Кожен може вирішувати за себе. Кожен по-справжньому дорослішає, лише коли вчиться прислухатися і довіряти власному нутру.

Посилання на основну публікацію