Предмет соціальної психології

Активна дискусія про предмет соціальної психології розгорнулася в кінці 1950-х – початку 1960-х рр. ХХ ст. Ця дискусія була викликана двома важливими обставинами:
1) зростаючими запитами практики;
2) змінами, що відбулися в області самої психологічної науки. Радянська психологія зміцніла, з’явилися кваліфіковані кадри, зросла кількість і якість теоретичних і практичних досліджень. Початок дискусії поклала стаття А. Г. Ковальова (1959), в якій розглядалися два основних питання:
1) розуміння предмета соціальної психології та кола її завдань;
2) співвідношення соціальної психології з психологією, з одного боку, і соціологією – з іншого боку.

Про предмет соціальної психології немає загальноприйнятого уявлення. Це обумовлено високою складністю соціально-психологічних феноменів, фактів і закономірностей. Тому кожне психологічний напрям виділяє своє коло провідних проблем.

Існують два основні підходи до питання про предмет соціальної психології.
Перший розуміє соціальну психологію як науку про масові явища психіки. Другий – головним предметом дослідження вважає особистість. У процесі обговорень позначився третій підхід, який розглядає соціальну психологію як науку, що вивчає як масові психічні процеси, так і положення особистості в групі.

Узагальнюючи існуючі різноманітні визначення, можна сказати наступне: соціальна психологія – це галузь психологічної науки, яка вивчає факти, закономірності та механізми поведінки, спілкування і діяльності особистостей, обумовлені включеністю їх в соціальні спільності, а також психологічні особливості цих спільнот.

З визначення випливає, що предметом соціальної психології є факти, закономірності та механізми поведінки, спілкування та діяльності окремих особистостей і груп, пов’язані з їх включеністю в соціальні спільності.
На думку А. Н. Сухова, А. А. Бодалева та інших існує підхід, який розділяє предмет теоретичної соціальної психології (вивчення закономірностей виникнення, функціонування та прояву соціально-психологічних явищ на макро-, середньому і мікрорівні в різних сферах, в нормальних, ускладнених і екстремальних умовах) і предмет прикладної соціальної психології (закономірності психодіагностики, консультування та застосування психотехнологій у сфері соціально-психологічних явищ).

Сфера власних інтересів соціальної психології є видимою досить чітко, що і дозволяє відмежувати її як від проблем соціології, так і від проблем загальної психології.

Посилання на основну публікацію