Механізми уповільнення старіння

Відомі як психологічні, так і фізіологічні чинники, що уповільнюють процес старіння. Однак в аналізі отриманих результатів часто важко визначити, який з цих факторів є первинним, а який – вторинним. Теоретично можливо не тільки вплив психологічних факторів на фізіологічні функції, але і зворотний процес, до того ж не виключено їх взаємне посилення.
До психологічних факторів, що впливає на швидкість старіння, можна віднести інтерес до життя, втрата якого прогресивно прискорює процес наближення смерті. Більшість довгожителів – люди, активно включені в події, що відбуваються навколо них. Кіноактори, які отримали премію Американської академії кіномистецтва, живуть в середньому на чотири роки довше, ніж ті, хто не отримував її. Ті, хто отримав золотого Оскара кілька разів, живуть на 6 років довше тих, хто не отримував її. Та ж закономірність відзначається і серед англійських чиновників: чим вище вони знаходяться в табелі про ранги, тим довше вони живуть. Смертність на нижчих рівнях чиновництва в три рази вище, ніж на вищих. Тут можна кілька пояснень. Насамперед і в акторів, що досягли успіху, і в чиновників вищого рангу вище рівень самоповаги в порівнянні з їх менш успішними побратимами. Крім того, у перших вище рівень незалежності і більше позитивних емоцій.
Найбільш дієвим засобом проти старіння (або більш точно – проти постаріння в літньому віці) можна вважати підтримання фізичної форми. Воно проявляється в нарощуванні тривалості фізичних вправ (але не їх інтенсивності) від року до року, а не скорочення рухливості, що типово для випадків швидкого смертельного результату після виходу на пенсію. Показано, що літні люди, що займаються дихальними вправами, мають більш високі результати в тестах, що оцінюють ефективність процесів пам’яті, в порівнянні з тими, хто не має подібної фізичного навантаження. Фізичні вправи підвищують чутливість до інсуліну в плазмі крові після їжі. Таке нормалізуючий вплив на вуглеводний обмін у осіб з гіпер глікемією і хворих на цукровий діабет може надавати сприятливий модифікуючу дію на прискорений розвиток атеросклерозу (Вейн, 1998). Фізичні вправи запобігають розвитку імпотенції.
Іншим високоефективним методом збереження працездатності в літньому віці є використання низькокалорійної дієти. Експериментально підтверджено, що зміст щурів на низькокалорійній дієті різко збільшує тривалість їх життя (Климов, Нікульчева, 1995).
Як уже підкреслювалося, необхідно регулярно приймати антиоксиданти після 40 років, які знижують ймовірність пошкодження мембрани і структур клітини внаслідок окислення. Цей механізм ефективний відносно тварин. Всі ці процеси взаємно доповнюють і підсилюють один одного, що призводить до поліпшення не тільки когнітивних здібностей людини, але і його фізичних можливостей.
Таким чином, здоровий спосіб життя може уповільнити процес старіння і привести до ефективного функціонування організму в літньому віці.
Словник
Апоптоз –
процес деградації клітини, що закінчується її розпадом. В організмі можливі ситуації, коли клітина отримує спеціальний сигнал про необхідність загибелі. Подібний сигнал передається через рецептор, що активує внутрішньоклітинної посередник – цАМФ, дія якого призводить до зміни набору внутрішньоклітинних РНК. Наслідком цього є активація ферментів, здатних руйнувати ДНК і білки. Їх називають з цієї причини нуклеазами і протеазами.

Гени антіонкогени –
спеціальні гени, активність яких веде до знищення клітин, що здійснюють несанкціоноване поділ. Таким геном є, наприклад, кодує білок р53. Цей білок зрушує рівновагу всередині клітини в бік апоптозу, якщо розподіл клітини є несвоєчасним, ліквідуючи таким чином потенційно небезпечну ситуацію несанкціонованого ділення клітин. У клітинах злоякісних новоутворень у людини виявлено змінений білок р53, програмований мутованим геном, що залишає клітини без надійного контролю.

Нейрофібрилярних клубки –
пучки спіральних білкових елементів, що накопичуються в цитоплазмі нейронів у процесі старіння. Такі зміни найбільш характерні для хвороби Альцгеймера і пов’язані з розвитком старечого недоумства.

Прогерія –
захворювання, що виявляється у молодих людей у ​​ранньому старінні багатьох тканин. Показано, що воно супроводжується підвищеним рівнем окислювальних процесів в тканинах і зниженням антиоксидантного захисту організму.

Сенільні бляшки –
що повільно формуються освіти, є первинними агрегатами невеликих молекул бета-амілоїдних білків. Сенільні бляшки накопичуються в позаклітинному просторі мозку, кровоносних судинах цих областей і в мозкових оболонках. Бета-амілоїдних білок підсилює сенситивность нейронів і глії до слабких пошкоджуючим впливів. Його великі накопичення можуть вести до роз’єднання нейрональних ансамблів, пов’язаних з пам’яттю і мисленням.

Посилання на основну публікацію