Концепція Гоффманна

Гоффманн і Хохапфель (1995), грунтуючись на класичних психоаналітичних концепціях, зробили акцент на емоційному розвитку. Основна увага в цій теорії приділено розвитку людських базових потреб. Ці базові потреби співвідносяться з різними фазами розвитку:

1. Оральна фаза: потреба в залежності і безпеки. З 6-го до 8 – го місяця життя дитина розрізняє доглядають за ним осіб та відчуває себе у своїх фантазіях як всемогутній («первинний нарцисизм»), тому що всі його потреби задовольняються близькими людьми (в нормі). З цього ж часу дитина починає відчувати тривогу за відсутності близьких або при вигляді чужих людей.

Адекватне проходження цієї фази розвитку дозволяє сформувати»первинне довіру»- впевненість в оточуючих людях, яка після інтерналізуются у впевненість в собі. При неправильному догляді за дитиною і недостатній увазі до його потреби в залежності може виникнути страх втрати, що може стати фактором, що привертає виникнення розлади у майбутньому:

– Нарциссические розлади особистості – гіпертрофована увага до своїх потреб, яке не було отримано в дитинстві;

– Шизоїдні розлади особистості – як наслідок придушення в дитинстві потреби в емоційній близькості;

– Депресія і патологічні потягу, при яких спостерігається поведінка»чіпляння»- як наслідок відсутності нормальної прихильності в дитинстві.

2. Анальна стадія: потреба в автономії й агресії. У цей період дитину привчають до туалету, і саме тоді з’являється можливість проявити свавілля або стриманість і реалізувати потребу в досягненні. Придушення потреби в автономії (надмірно директивні батьки) може призвести згодом до поведінки володіння (пор. анальний характер) і нав’язливому поведінці.

3. Фалічна фаза: потреба в тілесної цілісності. Головний підсумок цієї фази – статева ідентифікація. Якщо це завдання розвитку не реалізується, формується схильність до тривожних розладів.

Посилання на основну публікацію