✅Історія психології як науки, основні етапи її розвитку

Як наука, психологія займається вивченням фактів, механізмів і їх закономірностей в повсякденному психічного життя. Історія психології дозволяє описувати і пояснювати, яким чином дані факти і закони стали доступними людському розуму.

Основними завданнями історії психології можна виділити:

  • Необхідність у вивченні закономірностей розвитку знань про всі моменти психіки;
  • Необхідність розкриття взаємозв’язку науки психології з іншими науками, що впливають на її розвиток і досягнення;
  • Необхідність отримання знань про зародження і становленні науки;
  • Вивчення ролі особистості та індивідуального шляху її розвитку.

Розвиток історії психології має багатоетапний процес, який спрямований на отримання та розвиток уявлень про новітні методи психологічного дослідження та подання про предмети. Основними етапами розвитку історії психології є:

  • I етап (до науковий етап – VII-VI ст. До н.е.) – даний етап характеризується вивченням психології як науки про душу. В її основі лежали численні легенди, міфи, казки і початкові вірування в релігію, які неодмінно пов’язують душу з конкретними живими істотами. В той момент наявність душі в кожній живій істоті допомагало пояснити все що відбуваються незрозумілі явища;
  • II етап (науковий період – VII-VI ст. До н.е.) – даний етап характеризується вивченням психології як науки про свідомість. Дана необхідність виникає при розвитку природничих наук. Оскільки даний етап розглядався і вивчався на рівні філософії, то отримав назву – філософський період. Свідомістю на даному етапі назвали здатність відчувати, думати і бажати. Найголовнішим методом вивчення історії розвитку психології стало спостереження за собою і опис отриманих людиною фактів;
  • III етап (експериментальний етап – XX ст.) – Даний етап характеризується вивченням психології як науки про поведінку. Головним завданням психології на даному етапі стає становлення експериментів і спостереження за всім, що можна безпосередньо вивчати. Це могли бути вчинки або реакції людини, його поведінка і т.д. Таким чином, на даному етапі можна розглядати історію психології як становлення самостійної науки, а також становлення та розвиток експериментальної психології;
  • IV етап – даний етап характеризує становлення психології як науки, яка вивчає об’єктивні закономірності психіки, їх прояви та механізми.

Предмет історії психології та її основні завдання

Предмет історії психології полягає у вивченні становлення конкретного уявлення про психіку на різних етапах розвитку наукових знань. Оскільки історія психології виділяється як особлива незалежної галузі знань, то їй притаманний власний предмет.

Як безпосередній компонент культури, історія психології виникає і розвивається в усі часи в різних країнах світу. Історія психології описує і пояснює факти і закони, які відкривалися людському розуму.

Таким чином, предмет історії психології – це безпосередня діяльність людей, що займаються пізнанням і розвитком психічного світу. Дана діяльність здійснюється в системі наступних координат: соціальної, когнітивної та особистісної.

Так, наукова діяльність має триаспектну цілісну систему:

  • Розгляд та вивчення душі – в даному випадку душа виступає в якості пояснювального принципу про все, що відбувається з живими істотами;
  • Розгляд та вивчення свідомості – свідомість виконує дві функції. По-перше, є об’єктом вивчення. По-друге, виступає в якості пояснювального принципу;
  • Розгляд та вивчення поведінки – розглядається в якості останнього нового предмета. Його поява спричинила зникнення об’єкта вивчення, і.є. психіки і свідомості. Сучасний етап розвитку характеризується тісним взаємозв’язком між поведінкою і свідомістю, а також самою діяльністю.

Предмет історії психології має наступні завдання:

  • Аналіз виникнення і розвитку наукових знань про психіку з точки зору наукового підходу вивчення уявлень про психіку живих істот на всіх етапах еволюції;
  • Аналіз міждисциплінарних зв’язків з науками, від яких залежать всілякі досягнення психології;
  • Зародження знань від культурних, соціальних та ідеологічних впливів;
  • Вивчення, аналіз та розвиток ролі особистості при становленні науки.

Основні методи історії психології

Методи історії психології безумовно відрізняються від методів науки психології. Тут неможливо застосувати жоден метод психічної науки. Власні методи історії психології можуть бути запозичені з таких суміжних дисциплін, як історії, наукознавства, соціології і т.д., оскільки вони входять в контекст науки психології, конкретної історичної ситуації і культури.

Розглядаючи джерела історії психології (архівні матеріали, праці вчених, аналіз історико-соціологічних матеріалів і художньої літератури), було виділено кілька груп методів історії психології:

  • Організаційні методи, тобто методи планування історико-психологічного дослідження:
  • Порівняльно-порівняльний метод;

Структурно-аналітичний метод:

  • генетичний метод.

Методи, засновані на зборі та інтерпретації фактів логічного матеріалу:

  • Аналіз продуктів діяльності;
  • Категоріально-понятійний аналіз;
  • Методи історичного аналізу праць і матеріалів:
  • Методи історичної реконструкції;
  • Проблемологічний аналіз;
  • Методи, засновані на тематичних знаннях:
  • Тематичний аналіз;
  • Метод бібліотрічного аналізу;
  • Метод джерелознавчого аналізу;
  • Метод інтерв’ю;
  • Біографічний метод.

Всі перераховані вище методи історії психології застосовувалися в різних навчаннях: матеріалістичному вченні в античній психології, ідеалістичному вченні Платона і Сократа, вченні Аристотеля про душу, вченні античних лікарів і т.д.

Посилання на основну публікацію